About Leaders of Transformations School

The project Leaders of Transformation School had started in June 2014 with the idea of its founders – Zbigniew Bujak, Galyna Usatenko and Nataliya Zubar – to organize discussions between the Euromaidan leaders and the leaders of new volunteer groups supporting the Ukrainian Army and to formulate the shared vision of the future of Ukraine. During the summer 2014, we organized 13 discussions in 11 oblast centers of Ukraine with identical agenda, involving 153 people into discussions. We found that no shared vision exists and most people are not able to speak about the future at all.

The idea of School evolved with our realization of the need to access the human potential of new civic activists deeply and help them to grow into new generation of responsible civic leaders with high social capital and deep personal trust between them.

Until March 1 2016, we organized 6 sessions of the school (each lasting from 1 to 5 days) for 201 leaders from 45 towns and villages of Ukraine.

Our alumni were efficiently helping each other during the local election in Ukraine in October 2015. Currently our alumni network unites deputies of local councils, workers of regional administrations and executive organs of local government bodies, NGO leaders. We are facilitating their networking via internet based social networking tools, real time consulting by trainers and engagement of alumni into other projects implemented by our NGOs and partners.

Project is operated by the NGOs Maidan Monitoring Information Center (15 years old) and Europe XXI Foundation (16 years old). Project accumulates funding from different sources (in chronological order) – International Renaissance Foundation (Soros Fund in Ukraine), Ministry of Foreign Affairs of Checz Republic, British Embassy to Kyiv, Ukrainian businesses, in kind contributions of MMIC.

We involved 28 trainers from Ukraine, Poland and Checz Republic. We determine the topics of the schools and invite the trainers based on the feedback and analysis of experience of our students and dynamics of the schools.

We organized these schools so far:

1st – September 2014, Irpin, Kyiv oblast, center of Ukraine, 5 days – “The objective of social transformations”

2nd – April 2015, Berezhany, Ternopil oblast, western Ukraine, 5 days – “Promotion of your towns to outsiders”

3rd – September 2015, Berezhany, Ternopil oblast, western Ukraine, 3 days – “How to win local elections”

Special session in Kharkiv oblast, north-east Ukraine, 1 day – “How to win local elections” (for two locations near Kharkiv – Derkachi and Pisochyn, all participants of the session won the elections.)

4th – November 2015, Svyatogirsk, Donetsk oblast, eastern Ukraine, 5 days – “How to make your town attractive to investors?”

5th – Mariupol, Donetsk oblast, east-south Ukraine, 15-17 January 2015, 3 days – “Human security at the frontier”

Publications about the Schools in Ukrainian

Перша. Вересень 2014. День 1День 2День 3День 4День 5. А також «Школа лідерів змін дякує творцям за фільм про надію»

Друга. Квітень 2015  Школа Лідерів Змін: У нас багато хороших людей, але у них мало знань, щоб взяти владу і втримати її

Третя. Вересень 2015. Третя Школа лідерів змін готувала до виборчих перегонів прискорюючи час

Четверта. Листопад 2015

У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Навчіться продати себе великому бізнесу

Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком

Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку

Треба створювати публічні простори, що дають відчуття причетності

Відгуки про навчання учасників та тренерів Четвертої Школи Лідерів Змін

П’ята. Січень 2016

Людська безпека – її виміри та відчуття. П’ята Школа Лідерів Змін

Займайтесь соціальним підприємництвом, це ідея майбутнього. П’ята Школа Лідерів Змін

Випускники четвертої школи. Святогірськ, 13 листопада 2015
Випускники четвертої школи. Святогірськ, 13 листопада 2015

Відгуки про навчання учасників та тренерів Четвертої Школи Лідерів Змін

9 – 13 листопада 2015 р. у Святогірську Донецької обл. пройшла Четверта Школа Лідерів Змін у рамках Української Миротворчої школи.

Тут можна ознайомитися з поденними репортажами про навчання.

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Другий день Навчіться продати себе великому бізнесу

Третій день Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком

Четвертий день Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку

П’ятий день Треба створювати публічні простори, що дають відчуття причетності

Учасники та тренери Школи діляться відгуками про навчання:

Ievheniya Myronenko

Донеччина прекрасна.
Святогірськ. Школа Лідерів Змін-4

— Чом саме Святогірськ?- так далеко ж,– питаю.
Vitalii Ovcharenko:
–А щоб ви не повтікали
***

Виявилось, я люблю навчатись. І не тікала б ще зо тиждень)
Бо атмосфера приязні, взаємна зацікавленість, позитивний настрій і активна життєва позиція учасників, лекторів та організаторів, націленість на результат. (те, чого, приміром, ані в школах, ані навіть в ВУЗах я майже не бачу)

Ця школа– справді те, що треба тепер Україні і те, чого так не вистачало!
Тому задоволена несказанно

Вдячна всім. Хто покликав, хто організував, хто навчав і навчив.
Ви–чудові.
Компанія прекрасна. Надихає– знати, що є такі люди.
Сподіваюсь на cпівпрацю.

Всього не опишеш і не передаси, там треба побувати
Рекомендую однозначно.

***
Дуже сподобалась форма тренінгів від Збигнєва Буяка — моделювання різних ситуацій, та непередбачувані завдання Ігоря Дубровського.
І класика у вигляді лекцій; робота в парі; в групі; в команді; поєднання різних команд заради однієї задачі; ігрова форма.

фото Алла Соколовська

10604027_170295106655985_7278840940067176894_o 12027192_10208125969729305_3492153496620351135_o 12265834_170295373322625_4151142630107002167_o

Вернулись из Святогорска, где провели пять насыщенных дней в Школі Лідерів змін, слушали невероятных лекторов и тренеров. Благодаря Фонду «Європа ХХІ», Інформаційному центру «Майдан Моніторинг» и Украинской Миротворческой Школе при поддержке Посольства Великобритании около 40 активистов из Донецкой и Луганской обл. и других регионов Украины исследовали потенциал своих городов, учились привлекать инвестиции и многому другому…
Друзья, это школа, через которую нужно пройти каждому, кто жаждет изменений не только в стране, но и у себя в голове! Ждем Школа Лідерів змін-5 в Мариуполе! Следите за анонсами!
12238044_10208125969289294_3532512200210268825_o 12244606_10208125969249293_4480473870750013163_o 12244631_10208125969209292_455074872249761314_o
Два дні у Святогірську із купою цікавезного люду! Українська миротворча школа збирала лідерів змін нашого Сходу. Побачив величезне бажання змін у слухачів. Але скільки іще треба вивчити, скільки навчитися! Знову оповідав про подолання тяжіння минулого (якщо хочте – теоретичні основи декомунізації) у лекції “Польські олені, Обама та колективна пам’ять українців”. А потім була прем’єра лекції “Чому в Україні високі паркани? Довіра і страх. Нематеріальні складові сталого розвитку”. Йшлолся про наші історичні травми тоталітаризму та їх вплив на сучасне українське суспільство.

12248116_917446251670896_5892670146171010417_o

Igor Yanchuk

Нещодавно мав нагоду потрапити на навчання від Української Миротворчої Школи. Тиждень в маленькому але дивовижному Святогірську показав та дав зрозуміти, що громадська ативність молоді стрімко зростає й лідери потребують змін, а відповідно, щоб зміни були якісними, то і знань.
Дякую організаторам за можливість познайомитись, повчитись та відпочити з професіоналами своєї справи та активістиами, що прагнуть зробити себе, своє місто, країну кращим!

12232856_768076866653286_4455847003495466900_o 12241082_768076713319968_3819342408429626708_o 12240909_768076709986635_5284072047737327752_o12248034_768076319986674_8557734382813785776_o

Любов Козій

Привіт друзі! Так, саме друзі, адже ніяк інакше після спілкування з Вами, назвати нікого просто не можу. Це було незабутньо… Спочатку, так неочікувано вибране місце для проведення Школи лідерів змін – 4 – м.Святогірськ, Донецької області. Команда організаторів і тренерів – Професіонали. Саме так, з великої букви і цим все сказано. В ці короткі 5 днів, вони зробили все можливе для заохочення, підтримки та взаємодії між учасниками Школи. Дякую за можливість знайомства з такими різними, але, водночас, схожими людьми; комунікації; участь в спільних тренінгах, співпраця в непередбачуваним чином обраних командах…Після таких зустрічей усвідомлюєш, що в нашії державі багато хороших, активних, цілеспрямованих, креативних індивідів. І вони готові до трансформацій в собі та простору навколо себе. Слава Україні!

12247663_113367292362330_663456065878180657_o 12240920_113367709028955_141997890899876358_o

Юля Лозюк 

5 днів.. всього лиш 5 днів чудових людей, зустрічей, неймовірних ідей, натхнення, віри в майбутнє… всього лиш 5 днів) Проте це лише початок! Кожному в житті потрібно пройти свою Школу змін, віднайти втрачене, побачити свою дорогу) Завжди було приємно усвідомлювати, що маю гарних друзів у всіх куточках України. Так ото знову побільшало) Та ще такими, що вдихають життя в Схід.. Український Схід! І Крим) Ось так емоційно, на мене не схоже).

12232920_726421994156441_7882547413863948573_o 12232949_726425644156076_8081414832512147792_o

Владислава Яценко

Нарешті повернулася в “рідне місто, місто Херсон” й настав час ділитися враженнями!
“Школа лідерів змін” для мене стала особливим місцем. Місцем абсолютної взаємодії, підтримки й порозуміння.
Пам’ятаю, коли заповнювала анкету, для відбору в ШЛЗ, мотивувала своє бажання взяти участь кількома аспектами: обмін досвідом, нові знайомства, нові знання та пошук натхнення для подальших соціальних проектів. Зараз, підсумовуючи, твердо кажу, що кожен з цих пунктів був виконаний на 200%! Реальність>очікування=стан ейфорії й запалу, який триватиме ще довго! Й, звісно, бажання діяти(маючи вже багацько ідей й планів їх реалізації)
Настільки чудова організація, височенний професіоналізм лекторів, неймовірні учасники! Друзі, ви настільки надихнули мене! Слухаючи розповіді про те, що ви робите для своїх міст, які ініціативи втілили в життя й які плануєте втілити, – я була дійсно вражена. Щаслива, що мала можливість познайомитися й поспілкуватися з вами. Сподіваюся, будемо підтримувати зв’язок й надалі!

Навчатися в такій дружній та позитивній атмосфері було вкрай приємно! Тепер, з новими навичками й знаннями “йдемо в бій”. Успіхів всім Лідерам в ваших справах!

P.S. І хотіла б ще раз подякувати Dmitry Chichera! Якби не Ваша допомога, то моє перебування в Школі дійсно постало б під питанням, бо довелося б їхати лікуватися додому. Дійсно щиро дякую Вам!

12238220_1521870674795285_3317052050559446305_o 12240481_1521870624795290_2071355198803192330_o 12243164_1521867664795586_1187274084363507666_n 12244760_1521870668128619_391494937488345357_o

Наталія Зубар
Дякую вам всім з четвертої школи за таке цікаве і змістовне спілкування! Буду дуже рада вас бачити знову!

12184294_916981615050693_6708715287554186015_o

Galyna Usatenko
Шановні друзі і колеги!

Радію тому, що наша спільнота Лідерів Змін зросла чисельно і якісно після Четвертої Школи у Святогірську!
Уже починаю губитися у тому, якій групі симпатизую більше, кожна з 4-х стала майже рідною.
Мені здається, що наша з Nataliya Zubar задумка робити тематичні Школи лідерів – виправдала себе.
Дякую Всім! Учасникам за активність і зацікакавленість. Тренерам – за сумлінну роботу і небайдужість до наших Лідерів. Організаторів, зокрема Vitalii Ovcharenko – за все.
Успіху нам всім і подальшої співпраці!

11221931_916618691753652_5868720878923073250_o

Алла Соколовська
Коли знайомлюсь з новими чудовими, спорідненими в душі, громадськими діячами, і спілкуюсь з ними кілька діб, то ріднимося настільки, що в кінці навіть квитки поміняли, аби разом поїхати…Таким чином ми отримали ще 10 годин для обговорювання))

Алла Соколовська – економіст, екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею, “Майдан Моніторинг”, м. Бережани, Тернопільська область, тренер та організатор Школи

12240995_919126371502884_4766788389217772422_o12232772_919126161502905_6604137234197726978_o
Oleg Aiko (Першотравнева райдержадміністрація)

Дуже дякую за інтересну та плодотворну працю. Хочу привітати організаторів. Вам вдалося зробити дійсно громадський проект Всеукраїнського значення. Це Ваш успіх , а відповідно і успіх усіх громадян нашого суспільства, тому що Ваша праця виключно для людей. Я побачив та познайомився із багатьма чудовими людьми із різних куточків України та Євросоюзу, людьми які об’єдналися заради покращення нашого спільного майбутнього. Це дійсно було відчутно на енергетичному рівні, це було чутно у словах, це було видно у очах. До тих пір поки ми боремося, ми непереможні. Слава Україні!

Валентина Николаева

Команда Української миротворчої школи створює новий світ, будує майбутнє України! Вражає скільки в нашій країні талановитих, небайдужих, ініціативних людей – справжніх лідерів змін! Дякую за можливість навчатись, ділитися знаннями , досвідом і перспективами. Разом ми робимо велику справу- інвестицію у розбудову громадянського українського суспільства!

11056462_929753347099306_7631532338557189070_o

Елена Антонова

мне очень понравилось, спасибо, мне эта школа помогла, я увидела, что происходит, сколько хорошей работы ведется , УКРАИНА МЕНЯЕТСЯ!!!!!!!!!!!!! Я верю, все у нас получится !!!!!!

12238512_919125824836272_6017020972708541022_o

Треба створювати публічні простори, що дають відчуття причетності – Школа Лідерів Змін 4

В останній, п’ятий день Школи учасники обговорювали інвестиційні стратегії міст, нагальні потреби мешканців у містах та можливі шляхи їх задоволення.

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Другий день Навчіться продати себе великому бізнесу

Третій день Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком

Четвертий день Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку

Лекція: “Страх та довіра. Нематеріальні активи сталого розвитку“.
Олександр Зінченко, історик, журналіст, радник голови українського Інституту національної пам’яті України Володимира В’ятровича, автор кількох книжок)
Рекомендуємо прочитати для кращого засвоєння лекції:
Анатомія Страху: Поляки у сорокові та українці зараз

Рекомендуємо подивитись фільм: “Плата вперед”.

Робота в групах “Інвестиційна стратегія міста“.
Ігор Дубровський – кандидат соціологічних наук, куратор напрямку “Української миротворчої школи” “Інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцевих громадах, кандидат соціологічних наук, “Майдан Моніторинг”.

Відріжте довколишні проблеми, коли займаєтесь плануванням майбутнього.
Якщо ми програли битву, то вважаємо, що програли війну, і опускаємо руки. А треба постійно бути готовим до створення.

В чому потреба кожного з нас?

Згідно анкет: чим безпечніший рівень безпеки в містах – тим більше людям подобається їх місто. Безпека – це не просто відсутність відчуття небезпеки, це відсутність впевненості у завтрішньому дні. Уявіть громаду з невпевнених людей? Чим більше людей, яким подобається місто – тим більша степінь європейськості. Лідер бачить перспективу, і його бачення формує відчуття перспективи у тих, хто йде за ним. Майте короткострокові впевнені у ресурсах плани. Задоволення потреб буде тоді, коли матимемо чіткий план. Включення у соціальний процес, комунікацію, причетність, людські відносини, ідентифікація та інше збільшує відчуття безпеки в містах.

Коли ми говоримо про потреби, то тут об’єднуються потреби тебе і оточення.

Якщо я вмію реалізувати себе сильно в рамках суспільства – то це мотивує. Багато хто відмовляється від особистих потреб на користь колективних.

Чим більше незадоволених потреб – тим нещасніша людина.

12240218_917523661663155_3013149923439652029_o

Напрацювання у групах
Що таке публічний простір? Місце чи середовище спілкування.
Для прикладу Камянець-Подільський – тут Польський костел та добудований турецький мінотер, проте потім і він не був зруйнований, просто простори створювались, накладаючись один на один.

Місто позиціонує себе як місто семи культур. Тут створювали публічний простір, для всіх комфортний.
Вся історія цього міста та інших міст формувались на розумінні інновацій. Європа все збирає як досвід – і інновації, і власні помилки. У нас нема історично – сформованого публічного простору.

Кожен проект – це план для впровадження інновацій на місцях. Ми не проаналізували стартові можливості.

Чи може людина чи група стати суб’єктом інновацій? Які механізми нашої взаємодіі в команді? Якщо людина вірить сама в те, що вона внесе інновації – то нехай йде на вибори. Люди бояться змінити зону комфорту в сторону інновації. Президент – теж член СУСПІЛЬСТВА, що боїться інновацій, тому він відмовляється діяти.

Люди часто не здатні з обставин скласти ланцюжок. Треба створювати ті публічні простори, що дають причетність до чогось та ідентифікацію.

Визнання: Треба дати людям задоволення потреб, відчуття, що він тут важливий. Людям треба забезпечити потреби, щоб вони жили щасливо в місті.

Ми не були готові психологічно до Криму та Донбасу, вузьку групу експертів ніхто не слухав. Ми не знаємо, що робити, якщо поруч людина має приступ епілепсії. Виклики будуть завжди – це перехід, зміна, перезавантаження. Треба зламатись або укріпитись.

Намагайтесь інтегрувати волю та свободу в суспільство, створюйте власну систему трансформації.

12238209_917797754969079_652410636395253256_o

Паркани люди почали будувати в радянські часи. Що відбувалось під Києвом в 1937-1939 роках. В селі люди посварились за межу. Один сусід побачив, що інший ходить в його туалет. Туалетний папір з’явився в 1969, тому сусід чекав, що той використає, коли сусід “використає за призначенням ” уривок газети з портретом Сталіна. Після цього сусіда ніхто не бачив.

У 2008 році Юлія Тимошенко переконувала, що криза з Америки через океан не переживе… Долара стає мало (дорожчого), гривні стає багато (меншого). Народ “обвалив” кілька банків. Люди збідніли від своєї недовіри країни. Недовіра, ажіотаж в країні – на думку декого неможливо спланувати. Допоки в нас не буде довіри до країни – ми будемо страждати економічно. В Україні найменший рівень довіри до політиків. Помаранчева революція і Майдан значно підвищують рівень довіри. Баланси довіри до президентів. Ми ставимося до влади не з призумцією довіри, а з приземцією недовіри.

Зараз цінності виживання перемагають цінності самореалізації.
Смерть інституцій. Українці втратили навики планування.
Масовий алкоголізм.

Якщо в суспільстві рівень колективного травматизму менший – перехожі посміхаються.
Волонтерство – це горизонтальні зв’язки, коли оцінюєте діяльність політиків – ви не маєте повної інформації.

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку – Школа Лідерів Змін 4

На четвертий день Школи учасники прослухали лекцію про історичну пам’ять, розмірковували над тим, як подолати конфлікти минулого та ділилися один з одним власними досвідом організації успішних проектів у своїх містах.

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Другий день Навчіться продати себе великому бізнесу

Третій день Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком

 

Лекція “Польські олені, Обама і колективна пам’ять українців”.

Олександр Зінченко, історик, журналіст, радник голови українського Інституту національної пам’яті України  Володимира В’ятровича, автор кількох книжок.

12183736_917446088337579_8157957836998487514_o

Нотатки з лекції:
Сьогодні ми поговоримо про ті речі, яких не помічаємо в буденному житті. Карти популяції оленів та диких кабанів в Польщі є прямо залежними від електорального уподобання поляків. Там, де багато оленів та кабанів – голосують за ліберальні партії, там де їх мало – голосують за опонентів, прихильників партії «Закон і справедливість» Ярослава Качинського. Спільний чинник, що впливає на оленів, кабанів та президентів – це історія минулого. Через які речі відбувається кореляція? Фіксуємо важливу річ. Минуле має свою силу, має своє тяжіння, воно діє як гравітація через культуру, традиції і інші речі, це проявлятиметься в найнесподіваніших речах.

12248116_917446251670896_5892670146171010417_o

В Німеччині аналогічна ситуація. З 1951 року Німеччина була розділена надвоє, але і після об’єднання видно, що розділ працює. На сучасній карті чітко видно – скільки домогосподарств виробляють багато побутового сміття. Де багато сміття – не голосують за радикалів, і навпаки. Чому так? Ключовим тут є дохід: де він високий, там споживання більше. Де менший дохід – там більше соціальних протиріч. Суспільний досвід впливає.

Цінності зрештою мажуться на хліб (як каже Ярослав Грицак). Карта виборів України, карта «Російська як рідна мова», інші карти України – теж взаємозалежні. Є багато спільного між електоральними уподобаннями та мовними приналежностями.

Як сконструювати пам’ять? Харків 1991 рік. В Пятихатках за оцінками з 1938 по 1941 рік поховано 13 тисяч людей, з них приблизно 5600  радянських громадян та 4302 польських громадян ми знаємо по іменах, розстріляних в рамках Катинського злочину. В квітні – травні 1940 року масово розстрілювали польських офіцерів: Окрім Харкова в Калініні більше 6 000, в Києві більше 2,5 тисяч, під Смоленськом в Катині – 4,5 тисяч – без суду і слідства. Офіцери були в таборі в Старобільську. На вулиці Чернишевській в Харкові їх ночами розстрілювали до 250 чол.

Під час одного пострілу в потилицю пістолетом ТТ виливається один літр крові. Тому починали стріляти в шию, в цьому й полягали модернізація процесу. Це була велика таємниця Радянського союзу. Коли у 1943 році нацисти розкопали масові могили – злочин став відомим. До 1990 року Радянський Союз не визнавав, що це зробили спецоргани цієї тоталітарної держави. В серпні 1991 році стало зрозуміло, де поховані жертви в Харкові. Коли експерти почали досліджувати ділянку, вони побачили на планіметрі, що прямо в могили входять отвори 60 – 80 см, в могилах було до 800 осіб в кожній. Людські рештки в колах були як м’ясорубкою перетерті і муміфікувалися під власною вагою. Це питання польські дослідники задали військовому прокурору, але відповідей не було. Тут було пошкодження хімікатом. Кілька років тому були розсекречені документи КГБ.

12244334_917446005004254_7706384714130717208_o (1)

Був план про ліквідації спецобєктів, передбачали загнати машини, вбуритись і вкинути туди 13 тон хімікатів. Пізніше на цьому місці КГБ зробили санаторій. Знищили людей, сказали, що це зробили німці – і засипали це їдкім лугом.

Основні операції з пам’яттю:
– Маніпуляція з пам’яттю
– Селекція
– Фальшування.

Ми зараз готуємо книгу “Війна і міф” і опрацьовуємо більше 70 міфів Світової війни. Перебріхували навіть дрібні деталі. “Радянська армія втекла з Києва …” і в усіх енциклопедіях неправдиві дати.

Колись казали дітям в школі “На такій-то сторінці відкрийте таку-то сторінку і виріжте фотокартку”. Все вкладалось в “Уродські” інструменти, але воно працювало.

Зараз ЗМІ – майданчик для дискусій.
В радянські часи газета – елементарний інструмент пропаганди.

12194854_10207051701024173_964973065105416845_o

Складові конструктору пам’яті:
– політика пам’яті
– освіта
– медіа
– мистецтво
– регіональна пам’ять (пам’ятник Артему – ідеологія та фальшування на конкретній локації)
– родина
– місця пам’яті
УСЕ може стати інструментами маніпуляції..

Останнього політв’язня звільнили у 1990 році!
Василя Сидіра затримувала міліція за те, що у нього була книжка Марини Цветаєвої. А читали і “Архіпелаг Гулаг” Солжиніцина (за це давали 8 років тюрми). Бабуся завжди шепотіла, бо суспільство було залякане.
Як деконструювати міф? Клин – клином? Ви аналізуєте причинно – наслідкові зв’язки? Міф виймає фактаж з ланцюжка подій, тому міфи – страшенно небезпечна штука. Люди відучились критично мислити.
У 2004 році проголосували 104 – 116% відсотків виборців. У 2010 році Янукович став президентом.

Треба розповідати персоніфіковані історії – у яких є обличчя.
Ніхто немає монополії на інтерпретацію минулого.

1 вересня 1939 року у Львові були перші обстріли з неба, хоча офіційно початок війни – не ця дата.
120 тисяч українців були у війську Польському, з них більшість пішла в УПА.
В суспільстві опрацювання минулого – це дискусії вголос.
В інституті національної пам’яті – понад 2200 осіб, що займаються збереженням документів, ілюстрацією, кримінальними провадженнями по справах без терміну давності. Вони відкривають експозиції музеїв.
320 мільйонів злотих (близько півтора мільйони гривень) щорічно Польща тратить на музеї та історію.

Конструктор пам’яті:
– політика пам’яті
– партії
– президент
Нам треба зібрати свідчення, зробити з них виставки і поширити їх через ЗМІ.

Спільне сьогодення покриває минулим. Треба загоїти історичні травми.
Генерал Василь Блохін знищив більше 28 тисячі людей. Є пам’ять жертви та пам’ять ката.
Наші уявлення про себе – це наші уявлення про наше минуле, як частину нашої ідентичності. Ми є тим, що ми про себе пам’ятаємо.
Якщо ви хочете змін – станьте цією зміною.
Олександр ЗІнченко рекомендує :
статтю Сергія Громенка (редакція – Олександра Зінченка), тема – початку війни, факти, і свідчення, і “фотодокази”.
– книгу Барбари Шацької «Минуле – пам’ять – міт»
– фільм “Чорний четвер”. Описи тут
– Фільм Анджея Вайди “Катинь”
– Фільм Анджея Вайди “Валенса – людина надії”
Також рекомендуємо авторську книгу Олександра Зінченка “Година Папуги”. Статті про книгу тут:  Перша книжка про українські сторінки Катині“Година папуги”: усвідомлення матриці тоталітаризму.
Пам’ятайте – “Правда не шкодить”.

12244334_917446005004254_7706384714130717208_o (1)

Презентація-практика
УСПІШНА ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ ІСТОРИКО – ЕКОЛОГІЧНОГО НАПРЯМКУ
Олена Щербань (Олімпіада)
– провідний популяризатор етнічної культури,
– представник Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні у Полтавській області, заступник голови ГО “Туристичне СЕЛО Полтавщини”, фундатор та директор агросадиби “Лялина світлиця”, етнолог, кандидат історичних наук.

Опішня, Полтавська область, хутір
Україна – неймовірна, просто треба її правильно подати для гостей.
Починайте з початку від маленького – і розвивайте.
У кожного міста своя кухня: Борщик з грушками, борщик білий і ще 34 видів для фестивалю борщу.
У мене є салон – студія (хата з 1924 року) “Лялина світлиця“.

Люди приїжджають з Японії, Америки та інших країн.
У 2009 році я в Москві порізала спідницю, щоб одразу зробити ляльки. Виготовляємо ляльки – мотанки, ляльки – травянки.
Створіть шоу зі справи, якою ви займаєтесь.
Я відкрила школу ведення сільського туризму. Я залучаю кошти ЄС і розвиваю її.
В мене хата пахне глиною.

На сьогодні це – інформаційно консультаційний центр аграрного туризму.
В моїй області на зелений туризм освоїли 200 тисяч гривень, з них 37 тисяч на сайт, решту – на поїздки.

Україна зараз спить, маючи безліч ресурсів для заробітку. А я черпаю натхнення та силу від людей, що приїжджають в мою садибу.

Я не хочу працювати у владі, я господиня в своїй хаті – бо тут моя сила, і правда і воля, і мої вили.
Зелений туризм треба в Україні популяризувати на етно-садибі. Його не треба робити франшизою, бо цікавість кожного об’єкту має бути унікальною.

Давайте широкий спектр послуг: проживання, харчування, майстер-класи, обрядовість, проведення традиційних заходів (включно фестивалі).

12219413_917454715003383_686000008218602244_n

Презентація – практика “Парк дружби в Сєвєродонецьку
Обмін досвідом
Валерій Гармаш (Об’єднання “Самопоміч”).

Зупинки у Слов’янську розквітли мальвами та калиною .
Проект “З нами місто розквітає”.

Презентація – практика “Парк дружби в Сєвєродонецьку
Обмін досвідом
Ігор Янчук: Вже кілька років “Джем Толока” об’єднує ініціативних людей для втілення в життя саме таких проектів. Один з них називається «Серце Переяслава». Він передбачає облагодження території Біля Вознесенського Собору та музеєм «Діорама», в комфортну зону відпочинку, в арт-об’єкт, де будуть зручні нові лавочки, ліхтарі з освітленням, достатня кількість урн для сміття, які будуть практичні у використанні і вписуватимуться в загальну атмосферу описаного місця. Один з місцевих провайдерів вже працює над створення в цьому місці Wi-Fi зони. Одним з головних моментів оновлення буде реставрація старого фонтану на місці спілкування. Його буде оновлено та оздоблено як справжнє серце, форму якого він і так має. Вознесенський собор – це одна за найголовніших архітектурних пам’яток нашого міста і туристи та екскурсії, які постійно приїздять до нашого міста, обов’язково зупиняються і відвідують це місце, саме тому воно є візитною карткою Перяслава. І чим більше позитивних емоцій повезуть з собою туристи, тим яскравішими будуть іхні спогади про Переяслав.

12239686_917518758330312_4543457188583758194_n

ГО «Джем Толока» постійно проводить концерти, заходи, акції протягом яких пропонує приєднатися до втілення в життя подібних проектів. Долучитись може кожен бажаючий. Завдяки участі небайдужих людей різні частинки Перяслава стають кращими. На нещодавньому заході «День Вуличної Музики» були дозібрані кошти на дві нові лавочки, які скоро будуть встановлені на території скверу. До іх створення долучилась ковальська майстерня «Драгуняк», підприємство «Кобзар», переяславська художниця Анастасія Тіщенко. Саме вона виконала художній розпис цих лавочок, тому тепер вони не просто комфортне місце відпочинку, а витвір мистецтва.

12239687_917518824996972_386065616443125574_n

Віртуальна презентація – практика “Парк дружби в Сєвєродонецьку“.
Валентина Агафонова (підприємець, випускник 1-го випуску Української Миротворчої Школи).

У Сєвєродонецьку було психологічне напруження в місті.
Часто в місті були нетверезі люди, що поширювали агресію. Ми дуже хотіли в цьому середовищі зробити острівець добра.
Ми з друзями написали проект, бо знали, що нічого так не зближує людей, як спільна праця і ми використали фонд Відродження для цього.
Ми вирішили створити еко-сквер на місці, де 15 років не ступала нога людини. Військові давали солдат для трудотерапії. Ми провели більше 30 толок з допомогою солдат, що порушували порядок. Люди буди втомлені військовою ситуацією, ми варили кашу, пили чай і спілкувались.

Провели:
більше 30 толок, в яких взяли участь більше 1000 людей;
завезено 30 тон чорнозему;
Висажено:
400 кущів бузку;
200 кущів спіреї;
50 кущів бірючіни;
12 дерев калини;
Посадили горобинову алею;
Почали роботу по формуванню алей і доріжок…

Перші дві машини дров ми віддали одиноким людям. Люди в селах бояться брати допомогу від військових.
Січень – Березень ми працювали, таким чином долучились люди. Вони питали – за чиї кошти ми це робимо. Основна команда – 12 координаторів, які взаємозамінні.
Щоразу в толоках беру участь більше людей – працівники обласного суду, еко-інспектори,
Найважчий момент – скласти всю документацію. У нас є комунальне підприємство “Сади і Сквери” – а в місті жоден сквер і сад не паспортизований.
Міністерство регіональної політики оголошує проекти. Але чиновники не мають мотивації робити місто кращим.
Ми написали проект на один гектар скверу. Також ми зробили кошториси і пройшли експертизу – 1 260 тисяч. грн. Також ми оголосили конкурс у фейсбуці.
На Фестивалі Урбаністики в Бережанах ми написали проект “Сквери міста”, ми вибрали всі місця, які можна інтерпретувати в зелені оазиси міста. Зараз студенти створюють віртуальні проекти для цих зон в якості дипломних робіт.
Сквер має ожити! Коли ми викошували траву, паралельно запустили проект “Сонце в ладонях”. Тут одночасно 120 дітей малювали малюнки під акомпонемент струнної філармонії.
11 жовтня на День Художника ми провели виставку в Палаці Культури. Найкращі роботи будуть розташовані в календарі.
Нам пощастило бути учнями Української Миротворчої Школи, бо тут ми підсилюємо наші навики. Зараз ми встановлюємо велопарковки в сквері. Ми боремося за землю, ми готові взяти наш проект на баланс.

12194802_917498558332332_6184154890756521258_o

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком – Школа Лідерів змін 4

У Святогорську триває Четверта Школа Лідерів Змін, що відбувається під егодою Української Миротворчої Школи. Тут можна почитати про перший і другий день Школи.

На третій день навчання учасники вчилися шукати гроші на свої проекти, планували інвестиції для своїх міст, вивчали основи конфліктології та правила побудови громадських кампаній відстоювання інтересів.

Учасники школи з тренерами та організаторами

Лекція “Фандрейзінг” Олександра Славського, юрист, менеджер “HUB-Odesa”, м. Одеса.

12185001_916646321750889_6656670812976091384_o

Нотатки:

Для замисленої вами справи можна знайти декілька джерел доходів:
1. Бізнес:
– Великий
– Середній
– Малий
– Залучені інвестиції
2. Місцевий бюджет
3. Міжнародні фондові кошти
4. Люди, що діють
– через принципи краудфандингу (наприклад – https://biggggidea.com/)
– ярмарки
– добровільне залучення коштів під час проведення заходів.

Творча робота в групах:
Розробка інвестиційних планів міст“. Модератор – Олександр Славський.
Учні школи поділились за географічними вподобаннями та такими напрямками роботи:
– Працевлаштування в місті через розвиток туризму
– Надання юридичних консультацій
– Розвиток соціального підприємництва
– Розвиток курортів.

Робота в групах

Робота в групах

Лекція: “Основи конфліктології“. Тренер: Ігор Семиволос (директор Центру близькосхідних досліджень AMES).

Ігор Семиволос

Нотатки з лекції:
Багато знаю про конфлікти на Сході, роками вивчав їх. Ми з колегами створили Центр соціальних досліджень, маємо серію публікацій, присвячених конфліктам в Криму. Але навіть ми не могли передбачити такої ситуації, як в Криму зараз.

12194796_916959135052941_2146985790593736506_o

Нам треба усвідомити що ми живемо в умовах конфлікту, і ще будемо жити довго в умовах конфлікту. Нам треба зрозуміти суть конфліктології, аби знати як діяти. Які умови насильницького конфлікту? Яка його динаміка? Як поводяться люди в умовах конфлікту?

Динаміки незмінні в усіх конфліктах, вони не унікальні. В СРСР пропагували усне безконфліктне середовище. Найпоширеніше для українців – уникнути конфліктів, обійти його. Довго український політичний клас умів знайти конфліктні компроміси. Але це лише затушувало проблеми.

12238447_10207051696584062_8645501780253555014_o

Підстави для конфлікту – наявність двох та більше сторін. Протилежна сторона, що претендує на майно іншої.
Залежність виявляється, коли одна сторона має законність, і намагається через правове поле відвоювати власну правоту. Тривалі конфлікти пов’язані з групами, що бажають змінити статус соціальної групи.
Однією з причин відсутності конфлікту є можливість дії (відсутність рабства та тотального контролю)

12244822_916958271719694_571135584933696564_o

Коли держава втрачає монополію на насильства, неспроможна відповідним чином реагувати на конфлікт, то людина особисто має себе захищати. Конфлікт стає частиною життя і людина тікає, або приєднується до конфліктуючих груп. Підгрунтя конфліктів – соціальні негаразди. Також конфлікт існує там, де погана комунікація. Петиції на сайті президента – спроба вибудувати відкриту систему комунікацій. Підтримка громадянської ініціативи змушує владу реагувати. 25 тисяч голосів – сигнал, що стверджує актуальність проблеми. Щоб комунікувати – ВСІ повинні навчитись говорити. Коли казали «Почуйте Донбас» – не додавали інформацію “що саме почути?” Переговори – це складова конфлікту. Посередники, як і сторони мають свої інтереси.

В переговорах люди рідко виявляють справжній інтерес. Якщо сторона не готова про це говорити – ми не можемо йому допомогти. Виявлення інтересу – це відкритість та демонстрація слабкості. Але це шанс визначити потребу. Комунікативні навички мають бути чіткими та аргументованими. Люди утворюють різні групи, що різняться та ідентифікуються між собою. Коли простір діяльності групи зменшується – конфлікт зростає.
Готовність до конфлікту підігріває почуття небезпеки.

У нас низький рівень згуртованості людей. Люди ставлять маркери один на одного «Укри», «Сєпари». Приймаються незрозумілі рішення для підтримки позицій сторін.
Конфлікт триває сам по собі, якщо це конфлікт інтересів.

Є нульова сума – коли всі сторони незадоволені проектами вирішення конфліктів. Це теперішня ситуація в Україні.

Зміна соціального порядку відбувається швидко. Це революція. В нас ключовим в революції став ленінопад.
Зміна назв вулиць – поза конфліктний перехід країни. Люди раціонально сприймають нову реальність – Встав вранці – немає Леніна, ну й нема. “Що я з цим зроблю?”.

На Помаранчевій революції не відбулась зміна соціального порядку, тому революція була незавершена.
Люди повторюють процедури та традиції лише з мотивацією зберегти осібну стабільність.
Ми маємо звертати увагу на ті зміни, які МИ можемо звільнити.

Краще попри стереотипи персоніфікувати людей.
Коли люди визначаються з позицією, то вони швидше приймають рішення.

Ідеології приходять і йдуть, а колективні міфи залишаються (міфи «про Бандерівця», про «розіп’ятого хлопчика» і т. п.). При наявності придуманих свідків люди сприймають інформацію як соціальний факт
Змінювати міфи – процес складний та довгий, але дуже важливий для уникнення подальших конфліктів.
Чим довше триває конфлікт,тим важче з нього вийти.

Цілі покоління народились в умовах конфлікту. Конфлікт як явище вже є їхньою внутрішньою ідентичністю.
Зруйнування довіри – початок конфлікту. І навпаки.

Варто згадати про різні маркування простору та території – хрест на місці означає, що це місце безпечне для християн.
Визнання – як відчуття бути потрібним в суспільстві.
Терор – це зброя слабких. Якщо зникає зона комфорту – виникає конфлікт – виникає потреба вчитись його долати.

Політики часто використовують ідентичності, безвідповідальні політики зіштовхують своїх людей
Люди приймають участь у конфліктах, чи тікають.

Економічні та соціальні негаразди теж є причиною конфлікту.
В країнах, де середній вік молодий – ризик конфлікту більший, бо молодь готова до радикальних дій і насильства.

Комунікація є важливою річчю, де ми часто стикаємось та не завжди використовуємо її ефективно.
Під час конфлікту на Схід України прийшли ресурси, треба їх тепер спробувати використати, а не проїсти.

Час втрачений, конфлікт міг би бути використаний на щось інше.
Приймаються неприйнятні рішення для підтримки позиції сторін.

Раджу прочитати книжки, присвячені теорії ігор. Читайте про соціальні інститути від американського вченого Дугласа Норта (Насильство і соціальний порядок). Є поняття базова держава, слабка держава та держава з суспільством відкритого доступу.

“Старі пісня про головне”, Радянські фільми – це потреби повернутись в Радянський союз. Чи приречені ми жити як постколоніальна держава? Ми можемо це зробити через перемінне, створити, бо конкуренція завжди руйнує монополію. Політична конкуренція створює економічну.

Люди обирають успішні приклади, аби мавпувати модель їх життєдіяльності. Таким методом можна створювати нових позитивних для країни героїв.
Найбільш поширеними чутками під час воєн є чутки про гвалтування представників тієї чи іншої етнічної групи. Загрози і чутки в умовах конфлікту сприймаються як правда.

Рекомендую почитати: Мансур Олсон “Теорія колективних дій”.
В умовах конфлікту люди діють інакше, аніж у мирний час.
Якщо людина думає, що революція – це добре, то вона кластиме її в серце та розум на поличку “Добре”, і щоб створити більше доброго, треба вносити в суспільство нові асоціативні ряди.

Соціальні міфи також є загальним консенсусом метафор, публічних просторів, то це форматує вас. Вам треба змінити особистий публічний простір, щоб змінити себе. Колективні міфи сильніші за філософію та ідеологію, вони дуже потужні і сприймаються як постійний порядок.

В Україні всередині політичного класу був компроміс, це ускладнювало динаміку розвитку країни. У 2004 році Янукович шкодував, що не застосував сили під час ревлюції, і у 2010 році він при владі врегульовував рівень насильства, в чому йому допомагала Росія. Рівень насильства має зменшувати інтенсивність. Коли побили студентів на майдані – інтенсивність конфлікту зросла, але була паритетною. 16 січня рівень насильства піднявся на небачену до цього рівнину агресії – це був “Квиток на війну” в Україні. Рівень насильства пробився вгору. Влада не загладила цього в переговорах, не загладила це в компромісах. Янукович тоді вже був “відіграна пластинка”. Причина війни – російська інтервенція. Зараз йде друга кримська війна, для її вирішення треба час.

Лекція “Як моніторинг місцевого бюджету впливає на благоустрій? Як будувати громадські кампанії відстоювання інтересів?“.
Олександр Шевченко, (старший менеджер ІЦ “Майдан Моніторинг”, Харків).

12194515_916999478382240_2680136888416828181_o

Нотатки з лекції:
З 2005 року в громадській діяльності, тому вважаю, що трансформація в Україні може відбуватись тільки знизу. На Харківщині я не бачив тих організацій, яке займається системно трансформаціями в своєму місті. Розповідатиму на прикладі Селиша Пісочин – 25 тис. населення. Тут є громадське коло людей, яке системно контролює владу. Тут при владі багато тих, хто колишні регіонали, комуністи та підвладні політики. Робота проти регіоналів має бути конструктивно спланованою.

Для прикладу, Кернес зрозумів, що без питань благоустрою він не виграє виборів. Короткий термін – рік чи два – це все одно кампанія, яка принесе результат. Спостерігайте, як влада реагує на місцях.

Громадські активісти часто помиляються, ставлячи вимогу до благоустрійного конкретного питання, або ставлять невиконувані завдання.
Ваша мета має бути чітко сформульована, також розрізняйте посадові обов’язки та компетенції адресатів. Ці незнання – ваш загублений час та загублений час адресатів.

Соціальні посередники – люди, що в Україні будуть налагоджувати зв’язки між владою та громадою, Допускайте компроміси при роботі з владою.

Активісти часто бояться піаритись, але це пострадянське відчуття. Варто мати на меті прихід у владу, якщо бажаєте діяти офіційно та конструктивно, проходячи коротший шлях.

Кожен громадянин може давати запити до влади, може бути присутній на сесії. Ви маєте реальні інструменти для змін. Але за кожною справою стоїть конкретна людина.

Лекція “Як моніторинг місцевого бюджету впливає на благоустрій? Як будувати громадські кампанії відстоювання інтересів?” Артем Фисун, (депутат Пісочинської селищної ради 6 – го скликання, а також новообраний депутат Харківської обласної ради) .

Артем Фісун

Нотатки з лекції:
Ставлення до благоустрою території вашого міста – це ваше ставлення до вашого способу життя. Станом на 2008 рік у нас були діри в асфальті, низький рівень інфраструктури.

Проте один місцевий житель лобіював питання освітлення своєї вулиці. Влада сказала, що ці кошти не закладені в бюджети. Він підготувався конструктивно – написав, офіційний запит, зібрав підписи жильців, щоб довести серйозність власного наміру. Наполегливо він контролював це питання на бюджетній комісії, на підрядних процесах.

У всіх наступних питаннях ми підбирали цільову аудиторію (наприклад мами для реконструкції дитячого майданчика).Змінювали ситуацію ми в комплексі зі зверненнями писали багато публікацій в ЗМІ. Дієвою частиною стала розклеяна на всіх стовпах фто листа дитини “Любий дід мороз, подаруй нам дорогу”.
Станом на сьогодні у нас всі вулиці освітлені.
Прозорість влади дасть можливість кожному громадянину контролювати бюджет міста, не встаючи з дивану.
Ми випускаємо газету, яку розповсюджуємо серед людей, бо це важливо – тримати думку кожного.

Лекція “Як моніторинг місцевого бюджету впливає на благоустрій? Як будувати громадські кампанії відстоювання інтересів?“. Віктор Бобиренко, політолог, «Бюро аналізу політики», м. Суми.

ВІктор Бобиренко

Нотатки з лекції:
Я став депутатом, застосовуючи всі засоби, аби вигнати студентів на вибори. Я нічого не тямив в бюджетах, проте я не хотів почувати себе “лохом”, тому я вивчив всі аспекти бюджету. Тепер я не тільки моніторю бюджет, ми маємо власне вводити влив на бюджетну політику.

МИ впливаємо і МИ формуємо порядок бюджету.
За цей час бюджети виросли в 4-6 разів.
Проводьте громадську кампанію відстоювання інтересів (лобізм, адвокасі).
Впливати на владу можна по різному – переконання, документи, особисті зв’язки, хабарі, шантажі, вплив.
Найбільший і найголовніший ресурс – люди. Є мета, харизма, час і навики – людина все відстоїть у влади.
З кожною переможною адвокасі – кампанією ви стаєте більш професійнішим!

В компанії має бути добрий і злий коп – один звинувачує, а один наче захищає владу, чим отримує її прихильність.
Проект – це частина кампанії, і не навпаки. Визначайте послідовність дій в часі і просторі. Кампанії призводять до змін в системі.

Владу треба ловити перед виборами або в часи переворотів і революцій. Розглядайте завжди можливість брати кошти з міського і обласного бюджетів. Завжди працюйте у відстоюванні інтересів сплановано, наче б то було як експромт.

Просіть більше, дадуть менше, але ж дадуть. Прописуйте правильно свої “Хотючки” – експертні оцінки, моніторинги. Якщо у вас проект менше тендера – то одна сесія – земля, друга – кошти.

Коли просите на сесії кошти на спорядження для молоді – користуйтесь фразою “на патріотичне виховання”. Визначайте процент бюджету, який йде на цю пропозицію до бюджету.
Будь – яка комунікація – це маніпуляція.

Команди громадського відстоювання мають поділитись якісною спеціалізацією, аби ефективно працювати у власних напрямках роботи і власні галузі відстоювання інтересів. Система управління в коаліції – найслабше місце. Друге слабке місце – хто отримає ордени? Хто буде “обличчям” кампанії?
Хто веде таємні перемовини між громадою і владою?

Місія – це стратегія. Партос,” чому ви б’єтесь?” – “бо я люблю битись!”Моніторинг і аналіз має бути у вас найдослідженіший! Працюйте над розвідкою, оперативним реагуванням та розвитком.

Діалог “Виклики для влади: Інвестиції в Донецьку область“.
Віктор Андрусів, заступник голови Донецької областної військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, м. Краматорськ.

Віктор Андрусів

Нотатки:
Я маю особистий інтерес працювати з людьми, які прийшли в політику, або хочуть туди потрапити. В мене немає військової підготовки, я переїхав з Києва.Політика турбулентна, тому доки тут буду – працюватиму.
Для інвесторів є два критерії:
– Гарантія
– Дохід.
В Грузії Америка виступила гарантом держави. Війна не перешколида будівництву Батумі.
Влада не є джерелом змін, а лише змінним інструментом. Але громадські діячі можуть просувати власні ідеї та громадські кампанії.
наприклад – “Сімейний патронаж”
Примітка:
Рекомендуємо почитати книгу: Віктор Андрусів “Змінити майбутнє”

Лекція «Як працюють соціальні мережі, як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу», Наталія Зубар, координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків.
Віртуальна презентація:

Наталя Зубар

Нотатки з лекції:
Поняття соціальних мереж виникло у 1930 році, згадки про них були ще з XIX століття, інтернет-лише інструмент для їх підтримки.
Соціальні мережі створенні для вирішення конкретних проблем, складаються з комунікаторів.
Перша соцмережа – поширювачи слова Божого.

12194599_916981728384015_576505357284778310_o

Комунікатори мають найбільша можливість розповсюджувати інформацію. ЛІдер має упередження, тому фільтрує, кому передавати інформацію суб’єктивно.
В Україні є гостра потреба “виростити” соціальні зв’язки”. Пентагон та інші організації активно моніторять соціальні мережі.
Знайдіть курс “Аналіз соціальних мереж” і опрацюйте його.

Соціальний капітал прямозалежний від інтенсивності участі в соцмережі.
Соціальні мережі ведуть до демократії. Як формується довіра в соцмережах? Знання біографія, належність до спільних груп, фотоальбоми, і тп. – шлях до довіри.
Приватність насторожує людей в соцмережах.
Взаємне цитування теж породжує зв’язки.

Наше суспільство атомізоване. Поява сталих комунікаторів заважає спеслужбам.
Не плутайте об’єднання та мережі. Кримінальні банди, масонські ложі та інші мають механізми ухвалення спільних рішень та передачі інформації.
Мережа радіоаматорів була набагато раніше ніж інтернет-спільноти.
Кількість зв’язків та активностей дають можливість зробити організацію активнішою.
В авторитарних та тоталітарних країнах сиділи в тюрмі, бо вони були комунікаторами, що неконтрольовані владою. В Америці – це професія “Інформаційний брокер”. Без соціальних інформаційних посередників у нас не буде розвитку демократії в країні.

Великі процеси суспільних комунікацій тепер можна бачити візуально.
Соціальний капітал – результат взаємодії, це – кількість матеріальних та нематеріальних вигод, які отримують люди внаслідок взаємодії.

Чим більше обміну інформацію, тим більше діалогів. Це соціальний капітал.
Дуже культурний баланс між закритістю і відкритістю в інформаційному просторі дає успіх.
Соціальні мережі формуються не лише з людей, але і з їхніх праць книг, праць і тп. Тут важливе взаємне цитування.
Взаємне цитування “я і моя організація” більше приваблюють.

Прочитайте про динамічний хаосДивний атрактор Лоренца.
Навіть, коли пишете дружній організації – це можна використати проти вас. Ніколи не пишіть того, що може вас скомпроментувати.

Не думайте, що ви – ізольовані. Бережіть свої контакти і контакти контактів.

Мета інформаційної війни – посіяти страх, непевність і сумніви у противника. Коли людина невпевнена – в неї зменшується швидкість прийняття рішення. Деніел Каніман це пояснює чудово. Швидке та інтуїтивне рішення – найчастіше правильне. Механізм – попадання інформації в очі і швидке порівняння її з розумі з попереднім досвідом.

Фейки перевіряйте за першоджерелами, використовуйте своє критичне мислення. Треба різко піднімати рівень критичного мислення населення, щоб вони могли аналізувати фейки.

Будь – яка емоційно зафарбована інформація знижує рівень мислення. Не думайте про причини – ведіть статистику. Шукайте факти між ЕМОЦІЙНИМИ новинами, ведіть списки джерел. Найкраще сховати листя в лісі – закидайте інформацією всіх, тоді важче ідентифікувати.

Вчіться робити скріншоти та зберігати їх. Якщо за вами стежать, то вони не мають завдання вас убити.
Людина залишає по собі великий інформаційний слід. Не описуйте в неті власних звичок, що псуватимуть ваш авторитет на різних етапах життя.

Неякісна журналістика сприяє конфліктам. Локальна журналістика правдивіша загальної, її розвиток є ключовим.Чим більше буде локальних ЗМІ – тим менше буде пропаганди.
Щоб зняти психологічний вплив інформації – треба дати людям фізичну альтернативу. Нам треба внести зміни всерйоз і надовго.

Ми будемо жити в епоху невизначеності багато років. Ведіть списки джерел інформації, ставте примітки, якщо вони ненадійні.
Про справу не говоріть з тим, з ким можна, а з тими – з ким треба.
Конфлікт – один із способів ведення переговорів.
Повертайте цінність живих зв’язків. Особистого спілкування не замінить жоден інтернет.
Ми переможемо з допомогою якісних знань соціальної психології.

Примітка:
Подивіться фільм “Життя інших” (Оригінальна назва: Das Leben der Anderen)

Прочитайте статті:

Social Media and Bullshit
Ольга Малишева: Як виграти інформвійну. Частина 1. Війна соціальних емоцій
Ольга Малишева: Як виграти інформвійну. Частина 2. Стара #ізмєна і нова #зрада
Українські ЗМІ повідомили про науковий факт існування русалок! Чим це загрожує євроінтеграції України?

Інеграційне заняття “Хоровий спів“:
Модератори – Алла Соколовська та Роман Захарчук (ІЦ “Майдан Моніторинг”).
Ми вирішили створити формат: інтер-активне радіо “Української Миротворчої Школи”, під час якого учасники Школи Лідерів Змін телефонували ведучим модераторам та замовляли українську народну пісню. Також учасники брали участь у радіо-рубриці “Дзвіночок інвестору”, та розповідали у вечірньому ефірі про прибавливість власної ідеї.

12195082_916941521721369_4633660787098574821_o

Між піснями ми навчались створювати та розрізняти брехню та правду, а також визначали спільні інтереси та діяли як єдина команда в іграх.
Звучали:
– “Пісня про рушник”
– “Чорнобривці”
– “Червона рута”
– “Чом ти не прийшов”
– “Україна” (Тараса Петриненка)
інші.

Ми також заспівали повністю гімн “Ще не вмерла Україна” та розглянули сучасні конструктивні інтерпретації-пропозиції тексту гімну України.

Була теплі пледи, чай та атмосфера спільних моментів щастя. 

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Другий день Навчіться продати себе великому бізнесу – Школа Лідерів змін 4

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

Навчіться продати себе великому бізнесу – Школа Лідерів змін 4

На другий день навчання у Четвертій Школі Лідерів Змін, що проходить у Святогірську, учасники практикували інтеграційні вправи для розвитку комунікативних навичок, прослухали лекції про те, як заробляти на містах та віднайти цікавинку свого регіону для інвестора.

Інтеграційні вправи з Аллою Соколовською, (ІЦ «Майдан Моніторинг», Бережани) та Олександром Караневичем (ІЦ «Майдан Моніторинг», Бережани).

Вправа 1: «Хто я?»
Завдання: Тренери прикріплюють на спини учасників аркуш А4, впродовж трьох хвилин учасники мають написати на спинах хоча б семи учасників по одному слову, які дають характеристику першого враження стосовно цієї людини.
Мета: Знайомство та аналіз написаного.
Тематичний аналіз: Щоразу, коли звертаєтесь до інвесторів, в першу чергу маєте пам’ятати, яке враження ви справляєте як людина. Оскільки інвестиції люди дають ЛЮДЯМ, яким довіряють.

10481138_916600685088786_796518488383293125_o

ВПРАВА 2: «Хто є хто?»
Завдання: Тренери розділяють на підлозі скотчем три сектори.
Далі оголошують варіанти, а люди розподіляються на сектори
1.Ті, що люблять читати книги
2. Ті, що прочитали в житті менше 20 книг
3. Ті, що не читають (з будь-яких причин)
1. Ті, хто дивляться телевізор
2. Ті, хто дивляться лише новини і улюблені передачі
3. Ті, хто не дивляться телевізор категорично
1. Ті, хто не користуються інтернетом
2. ТІ, хто створюють більше двох новин в день
3. Ті, хто користуються соцмережами більше 4 годин в день
1. ТІ, хто щасливий в стосунках
2. В активному пошуку
3. Все складно
1.Хто знає щось про «Майдан Моніторинг»
2. Хто причетний до його діяльності
3. Хто вперше чує цю назву
Інші запитання-експромтом.
Мета: Побачити інтереси один одного, знайти спільні цінності, пізнати однодумців.

12184955_916601158422072_5566099198722116578_o

ВПРАВА 3: «Інвестуйте в моє місто»
Роль: Олександр Караневич – Інвестор
Завдання: Тренери ділять усіх на пари, на три хвилини кожен має розійтись і в ході спілкування в парі хтось один має переконати іншого, що інвестувати треба саме в його місто. Через три хвилини за дзвінком тренера одна пара разом має переконати іншу пару інвестувати саме в те місто, яке вони вирішили. Далі четвірка має переконати четвірку. І так далі. В кінцевому результаті має бути єдина пропозиція міста, чітко обґрунтована командою, яку вони представлять інвестору.
Хто не може знайти компромісу – вибуває з гри.
Мета: Застосувати навички переконання, ораторського мистецтва, роботи в команді, можливості прийняти спільне рішення, залучити кошти інвестора хоча б в одне місто!

12186759_916605615088293_6035810799027376119_o

ВПРАВА : «Я буду ЛІДЕРОМ ЗМІН»
Завдання: Всі стають в одне коло. По черзі кожен каже «Я буду Лідером змін, бо я вмію робити ось так! (далі кожен показує один жест – рух). Всі перепитують хором «Ти будеш лідером змін, бо ти вмієш робити ось так? (всі повторюють рух)
Мета: Рух, радість, робота в команді, визначення степені креативності учасників.

12189399_916606758421512_1031263107071004933_o

ВПРАВА 5: «ДАЙТЕ ГРОШІ»
Роль: Олександр Караневич – Інвестор
Завдання учасників: Стати в чергу до інвестора і спробувати його переконати інвестувати у ваше місто лише двома реченнями.
Завдання інвестора: Давати тільки кожному третьому.
Мета: Визначити, хто може тримати себе в руках, коли йму не вдається. Визначити степінь креативності та переконливості, визначити, хто спостережливий і вловить послідовність «Через трьох».

12241041_916607038421484_836088480825693330_o

ВПРАВА-гра 6: «Трата – та, Трата – та, наша пісенька крута».
– наші руки гарні, а в сусіда кращі,
– наші плечі гарні, а в сусіда кращі,
– наша спина гарна, а в сусідів краща….
(для позитивного завершення)

12240828_916605645088290_854263299896171242_o

Лекція – мотиватор “Навіщо місту “треті місця” і як на них можна заробляти?
Олександр Славський (програмний директор HUB-Odesa).

12232844_916647101750811_2511778976906320412_o

HUB-Odessa: “Чотири ідеальні площадки для роботи, відпочинку та реалізації ваших проектів, які змінюють світ ” – 1700 подій в рік”.

12185001_916646321750889_6656670812976091384_o

Нотатки:
Публічний простір, креативний простір, анти – кафе.
Теотрія “Блакитних океанів” http://innovations.com.ua/ua/articles/13474/temp – пошук просторів, що відрізняються від інших і є конкурентно спроможними.
Знайдіть досі неіснуючий формат в місті. HUB- Одеса об’єднує бізнес – складову та громадські ініціативи.
Є в Одесі Кавярня – книгарня, поєднання речей заради ефективності.
Є теорія інтегральної динаміки, теорія різнокольорового менеджементу.
Соціальне підприємництво – це ідея майбутнього. Україна – бідна держава, ми не дочекаємось, аби держава вкладала в громадськість.
Треба навчитись самому заробляти на соцідеї.

12186436_916629938419194_2798380174857179968_o

Треті місця – це будь – які місця, де зшивається суспільство (перші два – дім та робота). В двох перший місцях ви маєте думати про роботу та про дім, а в третьому місці ви знаходитесь у відносинах з суспільством.
Існує термін – тканина суспільства. Його треба міцно зв’язати між собою. Ключові цінності – відкритість та доступність. В такій співпраці народжуються та реалізуються проекти, бо це не власне – а загальне інформаційне поле.
Кагортінг – це для прикладу 1500 метрів з 9.00 до 23.00 (вартість 1800-місяць).
Якщо є музей – то це має бути живе середовище, бо екскурсія вже не продуктивна.Музей з експонатами, бібліотеки з книгами – мертві.
Зміни не роблять люди в піджачках, зміни народжуються в творчих просторах.
Простір має бути і зрозумілими правилами входу, тематичними подіями. В HUB-Odesa є лише 5 людей – логістів, решту подій задають громадські активісти.

12238480_916936195055235_6934258443692924166_o

Скористайтесь сайтом “Microsoft” для безкоштовного забезпечення програмним забезпеченням навчальні заклади.
Максимально залучайте молодь в місто.
Імпоктність – термін, що визначає ефективність та результативність проекту.
Освіта – наш пріорітет, бо активісти з усього світу навчають саме наших місцян. Ці речі нас надихають!
Спостерігайте, як ведуть себе люди на подіях.
Створюйте простір для бізнесу, громадських діячів, влади.

12237982_916606875088167_299547631000248064_o
Публічно задекларуйте про те, чим ви займаєтесь – через сайти і все інше. Якщо вас нема в інформаційному просторі – люди не знатимуть, що ви є.
Хочете брати кошти в інвесторів – зробіть повну фінансову звітність організації. Щоб люди працювати якісно, вони мають заробляти конкуренту зарплату.
Навчіться продати себе великому бізнесу.
Навчайте на конкретних прикладах успішних особистостей.

Лекція Бориса Кушнірука “Інвестиційна політика регіону. Погляд економіста” .

В економічних реформах України ми не йдемо, а повземо. Єдине радує, що повземо в потрібному напрямку. Конфлікт з Росією все одно вибухне у будь-який час.

12232957_916654448416743_1701622322678463869_o

Коли в твою ногу вліз цвях – це турбує тебе більше, аніж масштабні проблеми всесвіту. Всі, з ким воювала Росія після конфлікту жили значно краще, аніж Росія. Тому зараз надія є і в нас.
Коли готують бульйон – всі деталі виглядають не смачно. Це стан, в якому зараз перебуває Україна.
Не формуйте психологію безнадії.

12188085_916232208458967_3665476346217183409_o


Ніщо так не стимулює, як ціна. Збільшення тарифів на комунальні послуги навчить нас економити, і цей крок ціноутворення є правильним та необхідним.
За роки незалежності ми мали можливість будь-яку справу збудувати чи зруйнувати. Кожен головний прокурор мав можливість стати доларовим мільйонером. Якщо зараз прокуратура просто буде представником держави в суді – це дасть значний прорив в антикорупційних схемах.

12182476_916654698416718_8204690478651304262_o


Нам треба крок контролю за доходами та видатками. Безліч людей не їздять в райцентри.
рекомендую прочитати статтю “Яку країну ми будуємо“:

Яку країну ми будуємо? Частина 1.

Яку країну ми будуємо? Частина 2.

Яку країну ми будуємо? Частина 3.

Там, де завершується розпорядження землі одною громадою – розпочинається іншою. Нам треба чіткі територіальні межі та передача повноважень громадам.
Місцева громада може зробити багато, але багато залежить і від місцевої політики.

12232843_916287295120125_7789090794008244081_o

Прифронтова територія залишатиметься такою багато років. Крим та Донбас були депресивними територіями, тому досі вони не цікавили Росію.
Якщо ви хочете, щоб в країні народжувались діти – розселяйте пари в приватні будинки.
Треба громаді вимагати, аби влада оприлюднювала витрати бюджету.

Колективізм – то міф радянського союзу, насправді вони були одиночками, які насильно ходили на збори. В Західній культурі люди є членами трьох різних об’єднань за цінностями. Цим людям нав’язати іншу думку неможливо – бо вони в соціальній темі. Рішення в такому суспільстві нав’язується не автоматом, а ефективною комунікацією.

12195130_916618665086988_6770901989367957253_o

Умань живе рік за кошти, які одноразово традиційно привозять хасіди. Ми маємо будувати не пост-совкову систему, а західно – європейську.
Створюйте унікальність тут і на місці – створіть власний міф території. Це ваші внутрішні кошти. Дайте собі раду самі, не чекайте , що прийде хтось і зробить. Без формування первинних громад ми нічого не побудуємо.

Дискусія: “Освіта, як інвестиція в місто”, модератор Галина Усатенко (кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, Київ).

11221931_916618691753652_5868720878923073250_o

Думки Галини Усатенко щодо дискусії:

“Надзвичайно цікава дискусія. Кілька висновків, цікавих для освітянської спільноти, яка працює над інвестуванням в освіту. Зауважу що були учасники переважно південно-східних областей, а також Рівненської, Тернопільської, Житомирської та Київської областей:
– освіта для переважної більшості учасників є важливою гуманітарною і ціннісною складовою життя міста;
– від початку дискусії висловлювалося міркування, що питання інвестування в освіту можна розглядати у двох головних аспектах: інвестування в освітні інституції та інвестування в Людину. На завершення дискусії дійшли дещо іншого висновку.

12237936_916618885086966_3663332802342740609_o

Інвестиції потрібні в:
– менеджмент – управлінський і кадровий, особливо в сегменті загальної і середньої освіти;
– розвиток бізнес-інкубаторів, передовсім в сегменті вищої освіти;
– освітні інституції, особливо з сегменті вищої освіти, можуть стати основою для ребрендінгу міста;
– практично усі висловилися за необхідність інвестування у неформальну освіту та освіту дорослих, зокрема для налагодження мережування та горизонтальних комунікацій і задля гідності людини та розвитку соціального капіталу;
– у формування моделі професійної орієнтації школярів та студентів;
– у нові методики викладання;
– у популяризацію освіти загалом і навиків навчання впродовж життя.
є над чим поміркувати…
але головний сумний висновок: навіть якби й був інвестор – чіткого розуміння об’єкту чи суб’єкту інвестування переважна більшість учасників не бачать”.

12240377_916618575086997_1729410467806679123_o

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

9 листопада 2015 р. у Святогірську стартувала четверта Школа
Лідерів Змін в рамках діяльності Української Миротворчої школи за сприяння Посольства Великої Британії в Україні.

Мета навчальної програми Школи Лідерів Змін – підготовка лідерів суспільно-політичних трансформацій в країні на локальному рівні.

Головною темою Четвертої Школи Лідерів Змін є «Інвестиційна привабливість регіону».
Протягом навчання учасники Школи матимуть змогу попрацювати за такими напрямками:

  1. Інфраструктура міста чи регіону;
  2. Туризм;
  3. Освіта;
  4. Культура та мистецтво;
  5. Безпека людей.

До навчання у Школі Лідерів Змін долучилися громадські активісти, експерти, депутати місцевих рад та громадські журналісти, які працюють в локальних громадах, захищаючи інтереси міста з населенням до 50.000 осіб, а також села, вулиці чи мікрорайону великого міста.

Про учасників та їх відбір висловилася одна з організаторів Школи, тренер Галина Усатенко: “На конкурс знову подалося багато учасників, відбір знову був складним. Перевагу надавали Донецькій, Луганській, Херсонській та Одеській області. Хоч є учасники і з Тернопільської, Рівненської, Житомирської та Київської областей. Втішно, що бренд Школи лідерів змін розвивається, а товариство лідерів змін на локальному рівні розширюється“.

Географія учасників представлена містами Мангуш, Маріупіль, Горлівка, Артемівськ, Лисичанськ, Новогродівка, Херсон, Сєвєродонецьк, Донецьк, Свєрдловськ, Острог, Євпаторія.

Програма Школи передбачає 5-ти денне навчання: тренінги, низку практичних вправ, навчально-методичні матеріали, перегляд фільмів, широкі контакти та змістовну комунікацію.

Тренерами Школи будуть лідери суспільних трансформацій Польщі та Чехії, успішні громадські лідери та відомі експерти України, а саме:

Галина Усатенко – координатор освітнього напрямку Української миротворчої школи, кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, м. Київ
Наталія Зубар – координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Збіґнєв Буяк – політолог, лідер польського руху Солідарність, “Майдан Моніторинг”, м. Варшава, Польща
Віталій Овчаренко – координатор проекту Українська миротворча школа в Донецькій області, кандидат історичних наук, координатор “Майдан Моніторинг” по Донбасу, м. Донецьк – Київ
Ігор Дубровський – куратор напрямку Української миротворчої школи «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцеві громади», кандидат соціологічних наук, “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Валентина Агафонова – підприємець, випускник 1-го випуску Української миротворчої школи, м. Сєвєродонецьк
Роман Захарчук – підприємець, координатор “Майдан Моніторинг” по Півночі України, м. Сарни, Рівненська область
Алла Соколовська – економіст, екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею, “Майдан Моніторинг”, м. Бережани, Тернопільська область
Олександр Славський – юрист, менеджер “HUB-Odesa”, м. Одеса
Борис Кушнірук – економіст, м. Київ
Ігор Семиволос – координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м. Київ
Віктор Бобиренко – політолог, «Бюро аналізу політики», м. Суми
Олександр Шевченко – підприємець, старший менеджер “Майдан Моніторинг”, Харків
Олександр Зінченко – історик, радник директора “Інституту національної пам’яті України”, м.Харків – Київ
Михайло Розумний – підприємець, м. Донецьк – Святогірськ
Петр Пойман – кримінолог, “Празький інститут стратегічної безпеки”, м.Прага, Чехія
Олена Щербань – історик, співзасновник етно-об’єднання “Старий Хутір” http://staryj-xutir.com.ua/ , засновник музею “Лялина світлиця”, Опішня, Полтавська область

Гості школи Четвертої Школи Лідерів Змін:
Віктор Андрусів – заступник голови Донецької областної військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, м.Краматорськ
Денис Бігунов – відділ з питань внутрішньої політики Слов’янскої міської ради, м.Слов’янськ

Перший День навчання розпочався відкриттям Четвертої Школи Лідерів Змін, на якому думками поділилися тренери та організатори Школи:

Наталія Зубар (ветеран інформаційних воєн, архітектор соціальних мереж): “Тренери є відкритими до дискусій, обговорень. Одним з найбільших напрямків Школи є миротворча освіта. Ми раді, якщо ви долучитеся до нашої діяльності: аналізу, моніторингів, навчання. Ми шукаємо рішень для України в сьогоденні і бажаємо уникнути конфліктів в майбутньому. Учасників Школі Лідерів Змін я розглядаю як суб’єктів для власного навчання в тому числі”.

Галина Усатенко: “З 2014 року ми працюємо спільно з Наталею Зубар. Намагаємось працювати в малих містах з метою їх розвитку. В рамках цієї Школи працюватимемо з громадськими активістами, депутацьким корпусом. Покажемо, як визначити інвестиційну привабливість, вже працюючі практики інвестування в міста. Суспільство та культура не можливо без засад миру – тому працюємо в рамках Української Миротворчої Школи“.

Збіґнєв Буяк: “Як один з засновників руху “Солідарність” в Польщі, згадую лідерські навики Леха Валенси. Що ж означає бути лідером? Які моделі лідерства є? Щоб зрозуміти успішність “Солідарності” – треба зрозуміти потребу та весь процес написання нашої програми. Про це та більше – на тренінгах впродовж Школи“.

Віталій Овчаренко: “Впродовж п’яти днів працюйте не лише на розвиток власної особистості, міркуйте про розвиток держави“.

 

Представлення учасників Школи Лідерів Змін:

Олена Мозгіна: “Спершу було все складно, але я освоїла урок – якщо люди показують позитивний приклад, то люди йдуть за ними“.

Дмитро Чичера: “Займаюсь активною волонтерською та громадською організацією Я голова організації “Східна брама”, допомогаю людям з окупованих території. Роблю все можливе, щоб мій регіон був цікавий всім – і розвивався економічно. Я хочу створити в Маріуполі дитячий інфоцентр для маленьких репортерів, фотографів, створюю простір для раціонального дозвілля дітей та подальшої професійної діяльності“.

Афіна Хаджинова: “Недавно стала громадською активісткою, ми створили ГО “Громадськість разом”. Ведемо боротьбу з корупцією, здійснюємо громадський контроль, створюємо проекти для об’єднання громади“.

Костянтин Савченко: “Я був в сфері ресторації, але зараз я військовий волонтер, впродовж півтора року ми допомагаємо армії в великих масштабах. Вважаю Денеччину “Неораним полем”. Спробуємо створити альтернативу до існуючої системи. Зміни в державі залежать від нас“.

Надія Опалюк, ОО “Асоціація відродження та розвитку”: “Нам треба знайти точки дотику, а не суперечностей, аби ми могли разом розвивати країну“.

Антон Кухлєв: Треба говорити мовою не ідентичностей, а цінностей. Я проводжу семінари “Історія, яку ми можемо подалати“.

Валентина Николаєва: “Нам слід шукати підходи до влади. На інноваційні ідеї вона реагує протестом, проте використовуючи особисті контакти, бюрократизм листів і інші механізми дадуть результат“.

 

Навчання розпочалося брейнстормом «Що може бути цікавого у вашій місцевості для зарубіжних і українських інвесторів?»
Модерувала захід Галина Усатенко. Учасники представляли результати підготовлених ними SWOT аналізів.
Нотатки з діалогу довкола SWOT – аналізів.

12186784_916231905125664_8923077630319041614_o

Маріуполь. Проблематика: Мало громадсько – свідомої молоді, пасивність. Варто створити центр для розвитку молоді та активізації їх діяльності.

Діалоги з обговорення:

Валентина Николаєва: “Вже понад десять років займаюсь соціологічною діяльністю. Намагаюсь здійснювати розвиток громадянського суспільства. Працюємо над проектом “Спільно подбаємо про простір Маріуполя” Громадські організації – наші конкуренти“.

10548695_916363148445873_8935941134214206316_o

Галина Усатенко: “Якою має бути філософія громадського суспільства, якщо вважати громадські організації конкурентами? Варто шукати партнерства“.

Олена Мозгіна, Афіна Хаджинова, Дмитро Чичера: “Ми зробили семінар, в рамках якого розповідаємо результати напрацювань 24 людей. Визначаємо нові напрямки розвитку Маріуполя.
Наші переваги: Ріки, природні ресурси для розвитку туризму. У нас є торговий порт“.

Галина Усатенко: “Розповідаючи про природу краю, озвучуйте все конкретно. Як цікаву пропозицію для інвестора“.

Олена Мозгіна: “Сильна спортивна інфраструктура – школи, каток, стадіони, збірні. У нас багата історична спадщина. Проте реставрацією ніхто не займається“.

Галина Усатенко: “Якщо ми змінюємо брендування та позиціонування міста, то про культурні пам’ятки треба говорити багато. Про ВСЕ говоріть інвесторам дуже переконливо“.

Олена Мозгіна: “Трудові ресурси треба розвивати у навиках. Є три вузи“.

Учасники: “Вам треба аналізувати навики й тих, хто переїхав жити до вашого міста“.

11222041_916286361786885_7569687523472005272_o

Олена Мозгіна: “У нас потужний творчий потенціал в сфері проведення фестивалів, кінофестивалів”.

Дмитро Чичера: “На сьогодні у нас найкращі фотографи на сході“.

Галина Усатенко: “Мистецьку складову творчого потенціалу треба зробити розділом пункту “людський ресурс”.

Учасники: “15 тисяч людей забезпеченні роботою. Це сильна сторона. Навіть якщо зайнятість монополізована“.

Галина Усатенко: “На західній Україні люди тішились би, якщо б відновили наприклад Склозавод у місті Бережани, то всі б мали зайнятість і дохід“.

Учасники: “Співпрацю з міськрадою треба вважати слабкою стороною, бо вона не співпрацює“.

Галина Усатенко: “Це не слабка сторона – це ризик“.

Дмитро Чичера: “Громадська активність – наша сильна сторона. Одна з наших позицій – “Маріупль – місто, яке вистояло“.

Олена Мозгіна: “Треба розвивати максимально інфраструктуру та налагодити комунцікації“.

12188085_916232208458967_3665476346217183409_o

Першотравенськ

Віра Смолій – представник першотравневої райдержадміністрації – розповіла власне бачення інвестиційної привабливості регіону.
Олег Айко – представник першотравневої райдержадміністрації представляє:
*туристичний
*агропромисловий та інші напрямки, що потребують інвестицій .

Проблеми: не достатньо робочих міст, низька громадська свідомість молоді, мало розвинуті промислові об’єкти, що працюють за старими технологіями.

Можливості: Поліпшення надання послуг населенню, можливість розвивати сільське господарство.

Артемівськ
Надія Опалюк: “Наша промисловість на половину залежить від інвесторів, проте багато з наших інвесторів – росіяни. Ми будемо максимально стратегічно працювати над збільшенням сили діяльності громади, над розвитком локальних громад, над контролем влади. На сьогодні міською радою Артемівська прийнято “Положення про місцеві ініціативи” – документ, який допомагає свідомим дієвим жителям розвивати місто“.

12186259_916251248457063_3369630491273173461_o
Тетяна Єрохіна: “У нас лише дві газети, тому доволі слабкий інформаційний простір“.
Галина Усатенко: “Газета – це продукт, який можна продати або залучити інвестиції під конкретний продукт“.

Місто Новогродівка
Антон Кухлєв: “У нас є велике небажання шахтарів опановувати нові професії.
Хочемо зробити переорієнтацію економіку. Маємо наявність вільної робочої сили, кваліфіковані. У нас висока вмотивованість жителів. Весь житловий фонд – це ОСББ. Сильною стороною також є компактність міста“.

12186790_916257721789749_8833457552937706897_o

Слабкі сторони: 

*Відсутність стимулюючих програм.
*Малий бізнес зорієнтований на торгівлю.
*Відсутність міської програми по залученню інвестицій.

В нас є обласна програма, наявність поблизу міста сільськогосподарських угідь, можливість розвивати альтернативні види енергії.
Ризики: висока конкуренція ближніх міст, зниження доходів та війна.
Потреба: об’єднатись під час проведення адміністративно – територіальної реформи.

Горлівка
Юрій Требік, “Горлівський форум розвитку”: “Ми зараз об’єднуємо ідеї, у бізнес – інкубатор. Ми об’єднуємо людей, що готові вкладати кошти власного бізнесу“.
Зібрано 51 бізнес – проект. Найбільшим ризиком є війна.

12186627_916254565123398_580308502122245583_o
Олексій Горленко: “Хочемо провести Різдво та інші заходи“.
Слабка сторона: Відсутність традиції святкування
Сильна сторона: Є інфраструктура для культурно – масових заходів
Можливість: Ми працюємо над грантами, якими можемо залучити кошти.

10506855_916253305123524_7256849359487163307_o (1)

Галина Усатенко: “Стосовно влади – вона – не слабка сторона, вони або сприяють вам як партнери, або стають противниками. СЛАБКОЮ є лише ваша комунікація. А можливість – досягнути, щоб влада вас вислухала і допомогла діяти. Слабким може бути бізнес“.

Інтерактивний workshop «Типи лідерства. Проблеми лідерства в Україні» Збігнев Буяк («Солідарність», «Майдан Моніторинг», Польща)

12185476_916363171779204_5702774093686232922_o

Всі інвестиції дуже різні за власною вартістю в різних країнах.
Обговорюємо проекти довкола потреб згідно SWOT – аналізів учасників:
1. Маріуполь: проблема транспорту та комунікацій.
Маріуполь – стратегічне місто. Якщо воно розвивається – розвиватимуться довкола й інші.
2. Створення газети в Артемівську – як засобу масової комунікації. В Україні пресу тримає бізнес. Чи варто прагнути правової газети? чи розширяти її інтернет – можливості? Газета – інформаційний інструмент боротьби з корупцією.
3. Створення центру комунікацій в Лисичанську – теж актуальний проект, бо всі міста різні. Культура підніматиме свідомість населення.

Інвестор мислить так: “Вкладемо кошти в один проект, якщо все буде гаразд – вкладатимем в подальші проекти”.
Кожну цікаву ідею треба описати в проект, знайти однодумців та оформити належним чином всі документи.

Учасники поділені на три групи:
Перша група: Збігнєв Буяк сам визначив: “Комунікаційна ідея та центр комунікації – довготривалі проекти. Давайте зробимо газету”.

11124756_916232191792302_5014701319562314051_o

Друга група: з трьох варіантів обирає свій за участю Збігнєва, який згідно ролі – представник влади.

З дискусії:
– треба обирати найактуальніше
– треба той проект, який принести дохід
– треба обирати проект, який матеме найбільшу цільову аудиторію.
– віддамо пріорітет великому місту, бо треба зробити великий проект.
– люди вірять у справи. І ці справи треба висвітлювати в ЗМІ

12183977_916329888449199_3665955303310753387_o

Третя група: Самостійно працювала над проектом. Вона між собою обирає керівника проекту, логіста, бухгалтера.

Після цього всі учасники груп визначили – скільки власного ресурсу всі готові пресвятити реалізації цього проекту (вільний час, вартість телефонних розмов та інтрнету, куплене вами пальне та амортизація автомобіля)
З відчуттів від порівняння поведінки тренера:
“Щоразу була інша аргументація. Тренер подавав проект по-різному, накладаючи власні мотиваційні призми”.

Збігнєв Буяк: Висновки:
1. Авторитарний лідер – немає багато сили, він залежний від своїх страхів і діє методом тиску.
2. Автократ – лідер має хороші знання в дисциплінах, і він нав’язує своє рішення, бо глибоко досліджує його і серйозно розуміє. 90 % міських голів – такі. Вони усувають конкурентів, не даючи їм працювати. Якщо людина влади поговорила з ними – вона влилась в довіру, і думає про те, щоб вони діяли ефективно.
3. Людина при владі дала можливість працювати вмотивованій громаді.

Результат: В першому випадку людина при владі зробить один проект, в другому випадку – реалізує один проект, в третьому випадку – можна реалізувати стільки проектів, скільки є ідей.

За підрахунком результатів вмотивовані люди з третьої групи мали б запропонувати найбільшу кількість часу та інших власних ресурсів.

Інтерактивна лекція Галини Усатенко “Соціо-нормативна культура”.

10548681_916218498460338_2015893321552366543_o

Було завдання: Намалювати будинок в команді почергово.
Рефлексії:
– традиції у всіх інші
– внутрішнє гуртування і комунікація може бути навіть мовчазною
Культура – сукупність матеріальних та нематеріальних цінностей.
Що є категоріями норм поведінки?
Мораль – чинник регуляції.
Інвестиції в культуру – це одна площина. Через тиждень підписуватимуть програму “Креативна Європа”.
Культура – галузь, в яку фінансують багато, вона набуває інституційної форми, як вид людської діяльності з поверненням до ремесел, як механізмом створення робочих місць. Інвестують в культуру не як в мистецький артефакт, а в культурний людський капітал.

12182784_916218491793672_6187952482383973799_o

Культурні особи стають працівниками, і входять в галузі бізнесу.Таким чином ми гармонізуємо суспільство
Чому є важливим інвестування в культуру, як в миротворення?

Розглянемо карти очима українців з різних регіонів. Це все стереотипи. Їх користь – компонент масової культури, що економить час, проте стереотипи мають бути неупередженими:
– Молодь слухає рок-н-ролл,
– Німецькі машини найякісніші,
– Чоловіки хочуть від жінок лише одного.
– інше

Підсвідомо люди виходять на рівень культурного коду заради ідентифікації та відновлення традицій. Має бути спільний чинник об’єднання. Культурні коди фокусуються в конкретних символах. Минулоріч ми актуалізували їх, малюючи мости в блакитно – жовтий.

Ідентифікація, маркування території – це відтінки борщу, це смак паски. Немає значення жовтий борщ чи червоний – він все одно – БОРЩ. Треба знайти те, що нас об’єднує?

Нам треба інвестувати в культуру задля
– подолання упереджених стереотипів, що роз’єднують
– сприяння духовної культури
– розширення комунікацій
– самовідтворення соціального капіталу
– обміну заради передачі етнографічного досвіду
– формування атмосфери довіри
– розвитку громадянського суспільства
– ідентифікації нації та взаємної інтеграції різних культур.

Лекція – дискусія Збігнєва Буяка з особистого успішного досвіду “Шлях руху “Солідарність“.
Коли ми писали програму – ми одразу мали на меті великий з’їзд Солідарності для прийняття програми, що стане альтернативою для комунізму того часу.

12182748_916218495127005_1187515293428912396_o

Профспілки запрацювали, перед нами стояло завдання – яку Конституцію зробити, щоб подіяло. Не всі експерти були офіційними членами Солідарності. Лєшек Бальцерович працював над реформуванням економіки Польщі ще в кінці 1970-х.
В Солідарності були три “центри мислення” – Краків – консервативно – ліберальний, Варшава – соціо-ліберальний та ще один. Ми зробили мережу тих, хто взяв на себе відповідальність підготувати реформу.
Треба було зробити щось з партійними угрупуваннями. Це був процес конспірації. Ми створювали реформи у всіх сферах, крім військових та поліцейських. Ми опрацьовували теми освіти, медицини, пенсійного забезпечення. Ми призначили головуючих команд, і всі працювали в секторах.
Бронєслав Геремек з друзями бачив рух реформ, а Тадеуш Мазовецький сприймав нас як невидимий протестний рух. Розумні президенти взяли б з нашої команди міністрів.

12183771_916218575126997_6432943469170626690_o

Програма першого з’їзду “Солідарності”:
– наша програма є програмою боротьби за цілі, які ми поставили самі собі, програмою, в якій відображені прагнення нашого суспільства, програмою, яка виростає з тих прагнень.
– вона є програмою, прагнучою до цілей довготривалих через вирішення ближчих справ.
– це програма нашої праці, боротьби та служіння

Нам треба був вищий Конституційний суд, а також установи контролю влади.
Ми посилали юристів та інших спеціалістів у Великобританію, Німеччину та інші країни, але уникали Московської школи через світогляд.
Прокурори робили стихійні ревізії. Я був головою розмови, яка мала зупинити це явище. А мені тоді було лише 26 років. В моїй організації було півтори тисячі комісій та більше одного мільйона членів. Інтелектуально – до 80 % це була Варшава.

12186727_916218411793680_1692131043333180120_o

Я був на помаранчевій революції. У мене було запитання: “Яка задача у протестуючих з наметового містечка?” Просто дати голос за Ющенка? Цього недостатньо для країни. У 2013 року я сказав – Україні потрібна програма. Скинути Януковича – це не програма!!! Польські реформи – Масштабний рух громадян, які від педагога до міністра були готові до перезавантаження своєї країни. Все найдієвіше пішло знизу. Проте зверху стояли ті, які координуватимуть ініціативи всіх.

Статті реформ були короткими, але чіткими дуже. Їх було 12. А в Московської школи було більше 120 – ти реформ.

Не все в кількості залежне – Бальцерович як людина, поводить себе настільки професійно, що вміє навіть запустити реформу без грошей, і змотивувати до діяльності.

12194794_916218541793667_1963767659387640376_o

В Польщі теж вважали, що менеджери великих компаній стануть хорошими політиками, але ця думка була хибна.

Персональна політика була дієвіша від окремих особистостей.

А ще ми говорили “як поляк з поляком”. І українцям в Донецьку треба пробувати розмовляти як “українець з українем”, навіть якщо спершу російською мовою.

Варто їздити і переймати досвід від інших країн, яким це вдалось. Знайомте закордон з вашою культурою.
Зараз не Меркель з Путіном в Мінську мають вирішувати долю України. Поляки працювали над новими реформами в підпіллі, знаючи, що є загроза зі сторони тогочасної Росії ввести танки.

12194506_916363308445857_6982812188907433570_o

Восени 1989 року ми подумали, що росіяни не активізовуватимуть військових, просто закриють нам газову трубу. Ми готувались до всіх загроз – заготовляли вугілля та дрова.
Якщо в нас в командах не буде сильних і компетентних людей – ми не досягнемо успіхів.
Всі рішення були нашими рішеннями, і ми мали їх приймати.

Відгуки від тренерів про перший день навчання:

Галина Усатенко: “Завершився 1-й день роботи Школи. Центральна емоція – відчуття доцільності тих зусиль, які ми витрачаємо для підготовки і реалізації проекту. Як би це складно не було. Учасники – небайдужі і активні, відкриті до діалогу і дискусії. І це – головне! навіть презентацію SWOT-аналізів пережили. Дякую всім! Багато цікавих ідей та думок про свої міста, багато зацікавлених і стривожених роздумів про свій регіон та їхню перспективу та конкретні локальні ініціативи – і трансформація міста із промислового в культурно-туристичного, і системні – змінити образ Херсону на мапі України“.

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко