Навчіться продати себе великому бізнесу – Школа Лідерів змін 4

На другий день навчання у Четвертій Школі Лідерів Змін, що проходить у Святогірську, учасники практикували інтеграційні вправи для розвитку комунікативних навичок, прослухали лекції про те, як заробляти на містах та віднайти цікавинку свого регіону для інвестора.

Інтеграційні вправи з Аллою Соколовською, (ІЦ «Майдан Моніторинг», Бережани) та Олександром Караневичем (ІЦ «Майдан Моніторинг», Бережани).

Вправа 1: «Хто я?»
Завдання: Тренери прикріплюють на спини учасників аркуш А4, впродовж трьох хвилин учасники мають написати на спинах хоча б семи учасників по одному слову, які дають характеристику першого враження стосовно цієї людини.
Мета: Знайомство та аналіз написаного.
Тематичний аналіз: Щоразу, коли звертаєтесь до інвесторів, в першу чергу маєте пам’ятати, яке враження ви справляєте як людина. Оскільки інвестиції люди дають ЛЮДЯМ, яким довіряють.

10481138_916600685088786_796518488383293125_o

ВПРАВА 2: «Хто є хто?»
Завдання: Тренери розділяють на підлозі скотчем три сектори.
Далі оголошують варіанти, а люди розподіляються на сектори
1.Ті, що люблять читати книги
2. Ті, що прочитали в житті менше 20 книг
3. Ті, що не читають (з будь-яких причин)
1. Ті, хто дивляться телевізор
2. Ті, хто дивляться лише новини і улюблені передачі
3. Ті, хто не дивляться телевізор категорично
1. Ті, хто не користуються інтернетом
2. ТІ, хто створюють більше двох новин в день
3. Ті, хто користуються соцмережами більше 4 годин в день
1. ТІ, хто щасливий в стосунках
2. В активному пошуку
3. Все складно
1.Хто знає щось про «Майдан Моніторинг»
2. Хто причетний до його діяльності
3. Хто вперше чує цю назву
Інші запитання-експромтом.
Мета: Побачити інтереси один одного, знайти спільні цінності, пізнати однодумців.

12184955_916601158422072_5566099198722116578_o

ВПРАВА 3: «Інвестуйте в моє місто»
Роль: Олександр Караневич – Інвестор
Завдання: Тренери ділять усіх на пари, на три хвилини кожен має розійтись і в ході спілкування в парі хтось один має переконати іншого, що інвестувати треба саме в його місто. Через три хвилини за дзвінком тренера одна пара разом має переконати іншу пару інвестувати саме в те місто, яке вони вирішили. Далі четвірка має переконати четвірку. І так далі. В кінцевому результаті має бути єдина пропозиція міста, чітко обґрунтована командою, яку вони представлять інвестору.
Хто не може знайти компромісу – вибуває з гри.
Мета: Застосувати навички переконання, ораторського мистецтва, роботи в команді, можливості прийняти спільне рішення, залучити кошти інвестора хоча б в одне місто!

12186759_916605615088293_6035810799027376119_o

ВПРАВА : «Я буду ЛІДЕРОМ ЗМІН»
Завдання: Всі стають в одне коло. По черзі кожен каже «Я буду Лідером змін, бо я вмію робити ось так! (далі кожен показує один жест – рух). Всі перепитують хором «Ти будеш лідером змін, бо ти вмієш робити ось так? (всі повторюють рух)
Мета: Рух, радість, робота в команді, визначення степені креативності учасників.

12189399_916606758421512_1031263107071004933_o

ВПРАВА 5: «ДАЙТЕ ГРОШІ»
Роль: Олександр Караневич – Інвестор
Завдання учасників: Стати в чергу до інвестора і спробувати його переконати інвестувати у ваше місто лише двома реченнями.
Завдання інвестора: Давати тільки кожному третьому.
Мета: Визначити, хто може тримати себе в руках, коли йму не вдається. Визначити степінь креативності та переконливості, визначити, хто спостережливий і вловить послідовність «Через трьох».

12241041_916607038421484_836088480825693330_o

ВПРАВА-гра 6: «Трата – та, Трата – та, наша пісенька крута».
– наші руки гарні, а в сусіда кращі,
– наші плечі гарні, а в сусіда кращі,
– наша спина гарна, а в сусідів краща….
(для позитивного завершення)

12240828_916605645088290_854263299896171242_o

Лекція – мотиватор “Навіщо місту “треті місця” і як на них можна заробляти?
Олександр Славський (програмний директор HUB-Odesa).

12232844_916647101750811_2511778976906320412_o

HUB-Odessa: “Чотири ідеальні площадки для роботи, відпочинку та реалізації ваших проектів, які змінюють світ ” – 1700 подій в рік”.

12185001_916646321750889_6656670812976091384_o

Нотатки:
Публічний простір, креативний простір, анти – кафе.
Теотрія “Блакитних океанів” http://innovations.com.ua/ua/articles/13474/temp – пошук просторів, що відрізняються від інших і є конкурентно спроможними.
Знайдіть досі неіснуючий формат в місті. HUB- Одеса об’єднує бізнес – складову та громадські ініціативи.
Є в Одесі Кавярня – книгарня, поєднання речей заради ефективності.
Є теорія інтегральної динаміки, теорія різнокольорового менеджементу.
Соціальне підприємництво – це ідея майбутнього. Україна – бідна держава, ми не дочекаємось, аби держава вкладала в громадськість.
Треба навчитись самому заробляти на соцідеї.

12186436_916629938419194_2798380174857179968_o

Треті місця – це будь – які місця, де зшивається суспільство (перші два – дім та робота). В двох перший місцях ви маєте думати про роботу та про дім, а в третьому місці ви знаходитесь у відносинах з суспільством.
Існує термін – тканина суспільства. Його треба міцно зв’язати між собою. Ключові цінності – відкритість та доступність. В такій співпраці народжуються та реалізуються проекти, бо це не власне – а загальне інформаційне поле.
Кагортінг – це для прикладу 1500 метрів з 9.00 до 23.00 (вартість 1800-місяць).
Якщо є музей – то це має бути живе середовище, бо екскурсія вже не продуктивна.Музей з експонатами, бібліотеки з книгами – мертві.
Зміни не роблять люди в піджачках, зміни народжуються в творчих просторах.
Простір має бути і зрозумілими правилами входу, тематичними подіями. В HUB-Odesa є лише 5 людей – логістів, решту подій задають громадські активісти.

12238480_916936195055235_6934258443692924166_o

Скористайтесь сайтом “Microsoft” для безкоштовного забезпечення програмним забезпеченням навчальні заклади.
Максимально залучайте молодь в місто.
Імпоктність – термін, що визначає ефективність та результативність проекту.
Освіта – наш пріорітет, бо активісти з усього світу навчають саме наших місцян. Ці речі нас надихають!
Спостерігайте, як ведуть себе люди на подіях.
Створюйте простір для бізнесу, громадських діячів, влади.

12237982_916606875088167_299547631000248064_o
Публічно задекларуйте про те, чим ви займаєтесь – через сайти і все інше. Якщо вас нема в інформаційному просторі – люди не знатимуть, що ви є.
Хочете брати кошти в інвесторів – зробіть повну фінансову звітність організації. Щоб люди працювати якісно, вони мають заробляти конкуренту зарплату.
Навчіться продати себе великому бізнесу.
Навчайте на конкретних прикладах успішних особистостей.

Лекція Бориса Кушнірука “Інвестиційна політика регіону. Погляд економіста” .

В економічних реформах України ми не йдемо, а повземо. Єдине радує, що повземо в потрібному напрямку. Конфлікт з Росією все одно вибухне у будь-який час.

12232957_916654448416743_1701622322678463869_o

Коли в твою ногу вліз цвях – це турбує тебе більше, аніж масштабні проблеми всесвіту. Всі, з ким воювала Росія після конфлікту жили значно краще, аніж Росія. Тому зараз надія є і в нас.
Коли готують бульйон – всі деталі виглядають не смачно. Це стан, в якому зараз перебуває Україна.
Не формуйте психологію безнадії.

12188085_916232208458967_3665476346217183409_o


Ніщо так не стимулює, як ціна. Збільшення тарифів на комунальні послуги навчить нас економити, і цей крок ціноутворення є правильним та необхідним.
За роки незалежності ми мали можливість будь-яку справу збудувати чи зруйнувати. Кожен головний прокурор мав можливість стати доларовим мільйонером. Якщо зараз прокуратура просто буде представником держави в суді – це дасть значний прорив в антикорупційних схемах.

12182476_916654698416718_8204690478651304262_o


Нам треба крок контролю за доходами та видатками. Безліч людей не їздять в райцентри.
рекомендую прочитати статтю “Яку країну ми будуємо“:

Яку країну ми будуємо? Частина 1.

Яку країну ми будуємо? Частина 2.

Яку країну ми будуємо? Частина 3.

Там, де завершується розпорядження землі одною громадою – розпочинається іншою. Нам треба чіткі територіальні межі та передача повноважень громадам.
Місцева громада може зробити багато, але багато залежить і від місцевої політики.

12232843_916287295120125_7789090794008244081_o

Прифронтова територія залишатиметься такою багато років. Крим та Донбас були депресивними територіями, тому досі вони не цікавили Росію.
Якщо ви хочете, щоб в країні народжувались діти – розселяйте пари в приватні будинки.
Треба громаді вимагати, аби влада оприлюднювала витрати бюджету.

Колективізм – то міф радянського союзу, насправді вони були одиночками, які насильно ходили на збори. В Західній культурі люди є членами трьох різних об’єднань за цінностями. Цим людям нав’язати іншу думку неможливо – бо вони в соціальній темі. Рішення в такому суспільстві нав’язується не автоматом, а ефективною комунікацією.

12195130_916618665086988_6770901989367957253_o

Умань живе рік за кошти, які одноразово традиційно привозять хасіди. Ми маємо будувати не пост-совкову систему, а західно – європейську.
Створюйте унікальність тут і на місці – створіть власний міф території. Це ваші внутрішні кошти. Дайте собі раду самі, не чекайте , що прийде хтось і зробить. Без формування первинних громад ми нічого не побудуємо.

Дискусія: “Освіта, як інвестиція в місто”, модератор Галина Усатенко (кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, Київ).

11221931_916618691753652_5868720878923073250_o

Думки Галини Усатенко щодо дискусії:

“Надзвичайно цікава дискусія. Кілька висновків, цікавих для освітянської спільноти, яка працює над інвестуванням в освіту. Зауважу що були учасники переважно південно-східних областей, а також Рівненської, Тернопільської, Житомирської та Київської областей:
– освіта для переважної більшості учасників є важливою гуманітарною і ціннісною складовою життя міста;
– від початку дискусії висловлювалося міркування, що питання інвестування в освіту можна розглядати у двох головних аспектах: інвестування в освітні інституції та інвестування в Людину. На завершення дискусії дійшли дещо іншого висновку.

12237936_916618885086966_3663332802342740609_o

Інвестиції потрібні в:
– менеджмент – управлінський і кадровий, особливо в сегменті загальної і середньої освіти;
– розвиток бізнес-інкубаторів, передовсім в сегменті вищої освіти;
– освітні інституції, особливо з сегменті вищої освіти, можуть стати основою для ребрендінгу міста;
– практично усі висловилися за необхідність інвестування у неформальну освіту та освіту дорослих, зокрема для налагодження мережування та горизонтальних комунікацій і задля гідності людини та розвитку соціального капіталу;
– у формування моделі професійної орієнтації школярів та студентів;
– у нові методики викладання;
– у популяризацію освіти загалом і навиків навчання впродовж життя.
є над чим поміркувати…
але головний сумний висновок: навіть якби й був інвестор – чіткого розуміння об’єкту чи суб’єкту інвестування переважна більшість учасників не бачать”.

12240377_916618575086997_1729410467806679123_o

Перший день У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

У Святогірську стартувала Четверта Школа Лідерів змін

9 листопада 2015 р. у Святогірську стартувала четверта Школа
Лідерів Змін в рамках діяльності Української Миротворчої школи за сприяння Посольства Великої Британії в Україні.

Мета навчальної програми Школи Лідерів Змін – підготовка лідерів суспільно-політичних трансформацій в країні на локальному рівні.

Головною темою Четвертої Школи Лідерів Змін є «Інвестиційна привабливість регіону».
Протягом навчання учасники Школи матимуть змогу попрацювати за такими напрямками:

  1. Інфраструктура міста чи регіону;
  2. Туризм;
  3. Освіта;
  4. Культура та мистецтво;
  5. Безпека людей.

До навчання у Школі Лідерів Змін долучилися громадські активісти, експерти, депутати місцевих рад та громадські журналісти, які працюють в локальних громадах, захищаючи інтереси міста з населенням до 50.000 осіб, а також села, вулиці чи мікрорайону великого міста.

Про учасників та їх відбір висловилася одна з організаторів Школи, тренер Галина Усатенко: “На конкурс знову подалося багато учасників, відбір знову був складним. Перевагу надавали Донецькій, Луганській, Херсонській та Одеській області. Хоч є учасники і з Тернопільської, Рівненської, Житомирської та Київської областей. Втішно, що бренд Школи лідерів змін розвивається, а товариство лідерів змін на локальному рівні розширюється“.

Географія учасників представлена містами Мангуш, Маріупіль, Горлівка, Артемівськ, Лисичанськ, Новогродівка, Херсон, Сєвєродонецьк, Донецьк, Свєрдловськ, Острог, Євпаторія.

Програма Школи передбачає 5-ти денне навчання: тренінги, низку практичних вправ, навчально-методичні матеріали, перегляд фільмів, широкі контакти та змістовну комунікацію.

Тренерами Школи будуть лідери суспільних трансформацій Польщі та Чехії, успішні громадські лідери та відомі експерти України, а саме:

Галина Усатенко – координатор освітнього напрямку Української миротворчої школи, кандидат наук, доцент КНУ імені Шевченка, Фонд “Європа XXI”, м. Київ
Наталія Зубар – координатор Української миротворчої школи, куратор напрямку «Розвиток публічних комунікацій для протистояння інформаційній війні та атомізації суспільства», голова правління Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Збіґнєв Буяк – політолог, лідер польського руху Солідарність, “Майдан Моніторинг”, м. Варшава, Польща
Віталій Овчаренко – координатор проекту Українська миротворча школа в Донецькій області, кандидат історичних наук, координатор “Майдан Моніторинг” по Донбасу, м. Донецьк – Київ
Ігор Дубровський – куратор напрямку Української миротворчої школи «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв війни і військових у місцеві громади», кандидат соціологічних наук, “Майдан Моніторинг”, м. Харків
Валентина Агафонова – підприємець, випускник 1-го випуску Української миротворчої школи, м. Сєвєродонецьк
Роман Захарчук – підприємець, координатор “Майдан Моніторинг” по Півночі України, м. Сарни, Рівненська область
Алла Соколовська – економіст, екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею, “Майдан Моніторинг”, м. Бережани, Тернопільська область
Олександр Славський – юрист, менеджер “HUB-Odesa”, м. Одеса
Борис Кушнірук – економіст, м. Київ
Ігор Семиволос – координатор Української миротворчої школи, координатор діяльності в Луганській області та Приазов’ї, куратор напрямку «Побудова спільних візій моделей місцевого самоврядування для конкретних громад». Центр близькосхідних досліджень (AMES), м. Київ
Віктор Бобиренко – політолог, «Бюро аналізу політики», м. Суми
Олександр Шевченко – підприємець, старший менеджер “Майдан Моніторинг”, Харків
Олександр Зінченко – історик, радник директора “Інституту національної пам’яті України”, м.Харків – Київ
Михайло Розумний – підприємець, м. Донецьк – Святогірськ
Петр Пойман – кримінолог, “Празький інститут стратегічної безпеки”, м.Прага, Чехія
Олена Щербань – історик, співзасновник етно-об’єднання “Старий Хутір” http://staryj-xutir.com.ua/ , засновник музею “Лялина світлиця”, Опішня, Полтавська область

Гості школи Четвертої Школи Лідерів Змін:
Віктор Андрусів – заступник голови Донецької областної військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань, м.Краматорськ
Денис Бігунов – відділ з питань внутрішньої політики Слов’янскої міської ради, м.Слов’янськ

Перший День навчання розпочався відкриттям Четвертої Школи Лідерів Змін, на якому думками поділилися тренери та організатори Школи:

Наталія Зубар (ветеран інформаційних воєн, архітектор соціальних мереж): “Тренери є відкритими до дискусій, обговорень. Одним з найбільших напрямків Школи є миротворча освіта. Ми раді, якщо ви долучитеся до нашої діяльності: аналізу, моніторингів, навчання. Ми шукаємо рішень для України в сьогоденні і бажаємо уникнути конфліктів в майбутньому. Учасників Школі Лідерів Змін я розглядаю як суб’єктів для власного навчання в тому числі”.

Галина Усатенко: “З 2014 року ми працюємо спільно з Наталею Зубар. Намагаємось працювати в малих містах з метою їх розвитку. В рамках цієї Школи працюватимемо з громадськими активістами, депутацьким корпусом. Покажемо, як визначити інвестиційну привабливість, вже працюючі практики інвестування в міста. Суспільство та культура не можливо без засад миру – тому працюємо в рамках Української Миротворчої Школи“.

Збіґнєв Буяк: “Як один з засновників руху “Солідарність” в Польщі, згадую лідерські навики Леха Валенси. Що ж означає бути лідером? Які моделі лідерства є? Щоб зрозуміти успішність “Солідарності” – треба зрозуміти потребу та весь процес написання нашої програми. Про це та більше – на тренінгах впродовж Школи“.

Віталій Овчаренко: “Впродовж п’яти днів працюйте не лише на розвиток власної особистості, міркуйте про розвиток держави“.

 

Представлення учасників Школи Лідерів Змін:

Олена Мозгіна: “Спершу було все складно, але я освоїла урок – якщо люди показують позитивний приклад, то люди йдуть за ними“.

Дмитро Чичера: “Займаюсь активною волонтерською та громадською організацією Я голова організації “Східна брама”, допомогаю людям з окупованих території. Роблю все можливе, щоб мій регіон був цікавий всім – і розвивався економічно. Я хочу створити в Маріуполі дитячий інфоцентр для маленьких репортерів, фотографів, створюю простір для раціонального дозвілля дітей та подальшої професійної діяльності“.

Афіна Хаджинова: “Недавно стала громадською активісткою, ми створили ГО “Громадськість разом”. Ведемо боротьбу з корупцією, здійснюємо громадський контроль, створюємо проекти для об’єднання громади“.

Костянтин Савченко: “Я був в сфері ресторації, але зараз я військовий волонтер, впродовж півтора року ми допомагаємо армії в великих масштабах. Вважаю Денеччину “Неораним полем”. Спробуємо створити альтернативу до існуючої системи. Зміни в державі залежать від нас“.

Надія Опалюк, ОО “Асоціація відродження та розвитку”: “Нам треба знайти точки дотику, а не суперечностей, аби ми могли разом розвивати країну“.

Антон Кухлєв: Треба говорити мовою не ідентичностей, а цінностей. Я проводжу семінари “Історія, яку ми можемо подалати“.

Валентина Николаєва: “Нам слід шукати підходи до влади. На інноваційні ідеї вона реагує протестом, проте використовуючи особисті контакти, бюрократизм листів і інші механізми дадуть результат“.

 

Навчання розпочалося брейнстормом «Що може бути цікавого у вашій місцевості для зарубіжних і українських інвесторів?»
Модерувала захід Галина Усатенко. Учасники представляли результати підготовлених ними SWOT аналізів.
Нотатки з діалогу довкола SWOT – аналізів.

12186784_916231905125664_8923077630319041614_o

Маріуполь. Проблематика: Мало громадсько – свідомої молоді, пасивність. Варто створити центр для розвитку молоді та активізації їх діяльності.

Діалоги з обговорення:

Валентина Николаєва: “Вже понад десять років займаюсь соціологічною діяльністю. Намагаюсь здійснювати розвиток громадянського суспільства. Працюємо над проектом “Спільно подбаємо про простір Маріуполя” Громадські організації – наші конкуренти“.

10548695_916363148445873_8935941134214206316_o

Галина Усатенко: “Якою має бути філософія громадського суспільства, якщо вважати громадські організації конкурентами? Варто шукати партнерства“.

Олена Мозгіна, Афіна Хаджинова, Дмитро Чичера: “Ми зробили семінар, в рамках якого розповідаємо результати напрацювань 24 людей. Визначаємо нові напрямки розвитку Маріуполя.
Наші переваги: Ріки, природні ресурси для розвитку туризму. У нас є торговий порт“.

Галина Усатенко: “Розповідаючи про природу краю, озвучуйте все конкретно. Як цікаву пропозицію для інвестора“.

Олена Мозгіна: “Сильна спортивна інфраструктура – школи, каток, стадіони, збірні. У нас багата історична спадщина. Проте реставрацією ніхто не займається“.

Галина Усатенко: “Якщо ми змінюємо брендування та позиціонування міста, то про культурні пам’ятки треба говорити багато. Про ВСЕ говоріть інвесторам дуже переконливо“.

Олена Мозгіна: “Трудові ресурси треба розвивати у навиках. Є три вузи“.

Учасники: “Вам треба аналізувати навики й тих, хто переїхав жити до вашого міста“.

11222041_916286361786885_7569687523472005272_o

Олена Мозгіна: “У нас потужний творчий потенціал в сфері проведення фестивалів, кінофестивалів”.

Дмитро Чичера: “На сьогодні у нас найкращі фотографи на сході“.

Галина Усатенко: “Мистецьку складову творчого потенціалу треба зробити розділом пункту “людський ресурс”.

Учасники: “15 тисяч людей забезпеченні роботою. Це сильна сторона. Навіть якщо зайнятість монополізована“.

Галина Усатенко: “На західній Україні люди тішились би, якщо б відновили наприклад Склозавод у місті Бережани, то всі б мали зайнятість і дохід“.

Учасники: “Співпрацю з міськрадою треба вважати слабкою стороною, бо вона не співпрацює“.

Галина Усатенко: “Це не слабка сторона – це ризик“.

Дмитро Чичера: “Громадська активність – наша сильна сторона. Одна з наших позицій – “Маріупль – місто, яке вистояло“.

Олена Мозгіна: “Треба розвивати максимально інфраструктуру та налагодити комунцікації“.

12188085_916232208458967_3665476346217183409_o

Першотравенськ

Віра Смолій – представник першотравневої райдержадміністрації – розповіла власне бачення інвестиційної привабливості регіону.
Олег Айко – представник першотравневої райдержадміністрації представляє:
*туристичний
*агропромисловий та інші напрямки, що потребують інвестицій .

Проблеми: не достатньо робочих міст, низька громадська свідомість молоді, мало розвинуті промислові об’єкти, що працюють за старими технологіями.

Можливості: Поліпшення надання послуг населенню, можливість розвивати сільське господарство.

Артемівськ
Надія Опалюк: “Наша промисловість на половину залежить від інвесторів, проте багато з наших інвесторів – росіяни. Ми будемо максимально стратегічно працювати над збільшенням сили діяльності громади, над розвитком локальних громад, над контролем влади. На сьогодні міською радою Артемівська прийнято “Положення про місцеві ініціативи” – документ, який допомагає свідомим дієвим жителям розвивати місто“.

12186259_916251248457063_3369630491273173461_o
Тетяна Єрохіна: “У нас лише дві газети, тому доволі слабкий інформаційний простір“.
Галина Усатенко: “Газета – це продукт, який можна продати або залучити інвестиції під конкретний продукт“.

Місто Новогродівка
Антон Кухлєв: “У нас є велике небажання шахтарів опановувати нові професії.
Хочемо зробити переорієнтацію економіку. Маємо наявність вільної робочої сили, кваліфіковані. У нас висока вмотивованість жителів. Весь житловий фонд – це ОСББ. Сильною стороною також є компактність міста“.

12186790_916257721789749_8833457552937706897_o

Слабкі сторони: 

*Відсутність стимулюючих програм.
*Малий бізнес зорієнтований на торгівлю.
*Відсутність міської програми по залученню інвестицій.

В нас є обласна програма, наявність поблизу міста сільськогосподарських угідь, можливість розвивати альтернативні види енергії.
Ризики: висока конкуренція ближніх міст, зниження доходів та війна.
Потреба: об’єднатись під час проведення адміністративно – територіальної реформи.

Горлівка
Юрій Требік, “Горлівський форум розвитку”: “Ми зараз об’єднуємо ідеї, у бізнес – інкубатор. Ми об’єднуємо людей, що готові вкладати кошти власного бізнесу“.
Зібрано 51 бізнес – проект. Найбільшим ризиком є війна.

12186627_916254565123398_580308502122245583_o
Олексій Горленко: “Хочемо провести Різдво та інші заходи“.
Слабка сторона: Відсутність традиції святкування
Сильна сторона: Є інфраструктура для культурно – масових заходів
Можливість: Ми працюємо над грантами, якими можемо залучити кошти.

10506855_916253305123524_7256849359487163307_o (1)

Галина Усатенко: “Стосовно влади – вона – не слабка сторона, вони або сприяють вам як партнери, або стають противниками. СЛАБКОЮ є лише ваша комунікація. А можливість – досягнути, щоб влада вас вислухала і допомогла діяти. Слабким може бути бізнес“.

Інтерактивний workshop «Типи лідерства. Проблеми лідерства в Україні» Збігнев Буяк («Солідарність», «Майдан Моніторинг», Польща)

12185476_916363171779204_5702774093686232922_o

Всі інвестиції дуже різні за власною вартістю в різних країнах.
Обговорюємо проекти довкола потреб згідно SWOT – аналізів учасників:
1. Маріуполь: проблема транспорту та комунікацій.
Маріуполь – стратегічне місто. Якщо воно розвивається – розвиватимуться довкола й інші.
2. Створення газети в Артемівську – як засобу масової комунікації. В Україні пресу тримає бізнес. Чи варто прагнути правової газети? чи розширяти її інтернет – можливості? Газета – інформаційний інструмент боротьби з корупцією.
3. Створення центру комунікацій в Лисичанську – теж актуальний проект, бо всі міста різні. Культура підніматиме свідомість населення.

Інвестор мислить так: “Вкладемо кошти в один проект, якщо все буде гаразд – вкладатимем в подальші проекти”.
Кожну цікаву ідею треба описати в проект, знайти однодумців та оформити належним чином всі документи.

Учасники поділені на три групи:
Перша група: Збігнєв Буяк сам визначив: “Комунікаційна ідея та центр комунікації – довготривалі проекти. Давайте зробимо газету”.

11124756_916232191792302_5014701319562314051_o

Друга група: з трьох варіантів обирає свій за участю Збігнєва, який згідно ролі – представник влади.

З дискусії:
– треба обирати найактуальніше
– треба той проект, який принести дохід
– треба обирати проект, який матеме найбільшу цільову аудиторію.
– віддамо пріорітет великому місту, бо треба зробити великий проект.
– люди вірять у справи. І ці справи треба висвітлювати в ЗМІ

12183977_916329888449199_3665955303310753387_o

Третя група: Самостійно працювала над проектом. Вона між собою обирає керівника проекту, логіста, бухгалтера.

Після цього всі учасники груп визначили – скільки власного ресурсу всі готові пресвятити реалізації цього проекту (вільний час, вартість телефонних розмов та інтрнету, куплене вами пальне та амортизація автомобіля)
З відчуттів від порівняння поведінки тренера:
“Щоразу була інша аргументація. Тренер подавав проект по-різному, накладаючи власні мотиваційні призми”.

Збігнєв Буяк: Висновки:
1. Авторитарний лідер – немає багато сили, він залежний від своїх страхів і діє методом тиску.
2. Автократ – лідер має хороші знання в дисциплінах, і він нав’язує своє рішення, бо глибоко досліджує його і серйозно розуміє. 90 % міських голів – такі. Вони усувають конкурентів, не даючи їм працювати. Якщо людина влади поговорила з ними – вона влилась в довіру, і думає про те, щоб вони діяли ефективно.
3. Людина при владі дала можливість працювати вмотивованій громаді.

Результат: В першому випадку людина при владі зробить один проект, в другому випадку – реалізує один проект, в третьому випадку – можна реалізувати стільки проектів, скільки є ідей.

За підрахунком результатів вмотивовані люди з третьої групи мали б запропонувати найбільшу кількість часу та інших власних ресурсів.

Інтерактивна лекція Галини Усатенко “Соціо-нормативна культура”.

10548681_916218498460338_2015893321552366543_o

Було завдання: Намалювати будинок в команді почергово.
Рефлексії:
– традиції у всіх інші
– внутрішнє гуртування і комунікація може бути навіть мовчазною
Культура – сукупність матеріальних та нематеріальних цінностей.
Що є категоріями норм поведінки?
Мораль – чинник регуляції.
Інвестиції в культуру – це одна площина. Через тиждень підписуватимуть програму “Креативна Європа”.
Культура – галузь, в яку фінансують багато, вона набуває інституційної форми, як вид людської діяльності з поверненням до ремесел, як механізмом створення робочих місць. Інвестують в культуру не як в мистецький артефакт, а в культурний людський капітал.

12182784_916218491793672_6187952482383973799_o

Культурні особи стають працівниками, і входять в галузі бізнесу.Таким чином ми гармонізуємо суспільство
Чому є важливим інвестування в культуру, як в миротворення?

Розглянемо карти очима українців з різних регіонів. Це все стереотипи. Їх користь – компонент масової культури, що економить час, проте стереотипи мають бути неупередженими:
– Молодь слухає рок-н-ролл,
– Німецькі машини найякісніші,
– Чоловіки хочуть від жінок лише одного.
– інше

Підсвідомо люди виходять на рівень культурного коду заради ідентифікації та відновлення традицій. Має бути спільний чинник об’єднання. Культурні коди фокусуються в конкретних символах. Минулоріч ми актуалізували їх, малюючи мости в блакитно – жовтий.

Ідентифікація, маркування території – це відтінки борщу, це смак паски. Немає значення жовтий борщ чи червоний – він все одно – БОРЩ. Треба знайти те, що нас об’єднує?

Нам треба інвестувати в культуру задля
– подолання упереджених стереотипів, що роз’єднують
– сприяння духовної культури
– розширення комунікацій
– самовідтворення соціального капіталу
– обміну заради передачі етнографічного досвіду
– формування атмосфери довіри
– розвитку громадянського суспільства
– ідентифікації нації та взаємної інтеграції різних культур.

Лекція – дискусія Збігнєва Буяка з особистого успішного досвіду “Шлях руху “Солідарність“.
Коли ми писали програму – ми одразу мали на меті великий з’їзд Солідарності для прийняття програми, що стане альтернативою для комунізму того часу.

12182748_916218495127005_1187515293428912396_o

Профспілки запрацювали, перед нами стояло завдання – яку Конституцію зробити, щоб подіяло. Не всі експерти були офіційними членами Солідарності. Лєшек Бальцерович працював над реформуванням економіки Польщі ще в кінці 1970-х.
В Солідарності були три “центри мислення” – Краків – консервативно – ліберальний, Варшава – соціо-ліберальний та ще один. Ми зробили мережу тих, хто взяв на себе відповідальність підготувати реформу.
Треба було зробити щось з партійними угрупуваннями. Це був процес конспірації. Ми створювали реформи у всіх сферах, крім військових та поліцейських. Ми опрацьовували теми освіти, медицини, пенсійного забезпечення. Ми призначили головуючих команд, і всі працювали в секторах.
Бронєслав Геремек з друзями бачив рух реформ, а Тадеуш Мазовецький сприймав нас як невидимий протестний рух. Розумні президенти взяли б з нашої команди міністрів.

12183771_916218575126997_6432943469170626690_o

Програма першого з’їзду “Солідарності”:
– наша програма є програмою боротьби за цілі, які ми поставили самі собі, програмою, в якій відображені прагнення нашого суспільства, програмою, яка виростає з тих прагнень.
– вона є програмою, прагнучою до цілей довготривалих через вирішення ближчих справ.
– це програма нашої праці, боротьби та служіння

Нам треба був вищий Конституційний суд, а також установи контролю влади.
Ми посилали юристів та інших спеціалістів у Великобританію, Німеччину та інші країни, але уникали Московської школи через світогляд.
Прокурори робили стихійні ревізії. Я був головою розмови, яка мала зупинити це явище. А мені тоді було лише 26 років. В моїй організації було півтори тисячі комісій та більше одного мільйона членів. Інтелектуально – до 80 % це була Варшава.

12186727_916218411793680_1692131043333180120_o

Я був на помаранчевій революції. У мене було запитання: “Яка задача у протестуючих з наметового містечка?” Просто дати голос за Ющенка? Цього недостатньо для країни. У 2013 року я сказав – Україні потрібна програма. Скинути Януковича – це не програма!!! Польські реформи – Масштабний рух громадян, які від педагога до міністра були готові до перезавантаження своєї країни. Все найдієвіше пішло знизу. Проте зверху стояли ті, які координуватимуть ініціативи всіх.

Статті реформ були короткими, але чіткими дуже. Їх було 12. А в Московської школи було більше 120 – ти реформ.

Не все в кількості залежне – Бальцерович як людина, поводить себе настільки професійно, що вміє навіть запустити реформу без грошей, і змотивувати до діяльності.

12194794_916218541793667_1963767659387640376_o

В Польщі теж вважали, що менеджери великих компаній стануть хорошими політиками, але ця думка була хибна.

Персональна політика була дієвіша від окремих особистостей.

А ще ми говорили “як поляк з поляком”. І українцям в Донецьку треба пробувати розмовляти як “українець з українем”, навіть якщо спершу російською мовою.

Варто їздити і переймати досвід від інших країн, яким це вдалось. Знайомте закордон з вашою культурою.
Зараз не Меркель з Путіном в Мінську мають вирішувати долю України. Поляки працювали над новими реформами в підпіллі, знаючи, що є загроза зі сторони тогочасної Росії ввести танки.

12194506_916363308445857_6982812188907433570_o

Восени 1989 року ми подумали, що росіяни не активізовуватимуть військових, просто закриють нам газову трубу. Ми готувались до всіх загроз – заготовляли вугілля та дрова.
Якщо в нас в командах не буде сильних і компетентних людей – ми не досягнемо успіхів.
Всі рішення були нашими рішеннями, і ми мали їх приймати.

Відгуки від тренерів про перший день навчання:

Галина Усатенко: “Завершився 1-й день роботи Школи. Центральна емоція – відчуття доцільності тих зусиль, які ми витрачаємо для підготовки і реалізації проекту. Як би це складно не було. Учасники – небайдужі і активні, відкриті до діалогу і дискусії. І це – головне! навіть презентацію SWOT-аналізів пережили. Дякую всім! Багато цікавих ідей та думок про свої міста, багато зацікавлених і стривожених роздумів про свій регіон та їхню перспективу та конкретні локальні ініціативи – і трансформація міста із промислового в культурно-туристичного, і системні – змінити образ Херсону на мапі України“.

Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Репортаж Алли Соколовської

Редактор Наталя Ляшенко

Третя Школа лідерів змін готувала до виборчих перегонів прискорюючи час

Мукачеве, Татарбунари, Дергачі, Чернівці, Сміла, Хмільник, Краматорськ, Сарни, Межгірря, Харків, Варшава, Луганськ, Київ, Суми, Тернопіль – з цих міст приїхали в Бережани учасники і тренери третьої сесії Школи лідерів змін, яка незабаром відмітить свою першу річницю. 4-6 вересня 2015 року всі прискорено готувалися до місцевих виборів.

Всі 15 учасників школи йдуть на місцеві вибори, кандидатами, членами штабів, або лобіюють через кандидатів суспільний інтерес. Ці люди вже пройшли навчання на наших попередніх школах в вересні 2014 і квітні 2015. Учасники представили SWOT аналіз проблем своїх міст (найменше має 12.000 населення, найбільше – 200.000). Були представлені програми кандидатів та команд, зустрілися з діючим і майбутніми мерами Бережан. Було проведено глибинне обговорення концепту “Бережани як місто-музей”. Всі зайняття відбувалися в краєзнавчому музеї, розташованому в ратуші, в якого спільний туалет з міською радою.

Один з учасників попередніх сесій вже пішов у владу і очолив відділ Бережанського міськвиконкому. А ще, після попередньої школи і колективного аналізу проблем Бережан, в місті поставили вказівники на численні туристичні атракції.

Наша школа особлива тим, що вчить людей працювати в умовах змін і готує до роботи в тривалий період нестабільності. Лідери прослухали лекцію про новий виборчий закон Володимира Курило (КВУ, Тернопіль), зміни до якого ухвалили в переддень, і дізналися, як виборче законодавство може змінитися і надалі. Кілька людей остаточно вирішили балотуватися протягом тренінгів.

Віктор Бобиренко (Бюро аналізу політики, Суми) та Олександр Шевченко (Майдан Моніторинг, Харків) провели інтенсивний тренінг по виборчих технологіях в реальних умовах і виявили системні проблеми всіх виборчих кампаній (про які ми нікому не скажемо). Колективний перегляд фільму про виборчі технології «Проект Єльцин» відкрив очі навіть тренерам і показав, як легко народу «продати гру у вибори».

Збігнев Буяк (S4C та Майдан Моніторинг, Варшава) та Роман Захарчук (Сарни, Майдан Моніторинг) вчили відбивати атаку на кандидата і використовувати власні слабкості як переваги.


Фрагмент тренінгу з 3ї сесії Школи лідерів змін в Бережанах, 5 вересня 2015 року. Олександр Коковін намагався виступати перед “виборцями” без палиці, Збігнев Буяк показує йому, як треба використовувати палицю ефективно. Сприйміть це і як метафору теж

Тренери змогли переконати учасників, що вибори – це командна гра на тривалу перспективу. Всім було не тільки дуже весело, а і надзвичайно корисно. Практично всі учасники постійно дзвонили в свої міста і на ходу передавали знання колегам.

Рефлексії після 3ї Школи Лідерів Змін:

Анастасія Пугачова, Луганськ: Відкрила для себе нову галузь діяльності. Хочу допомагати розвивати Україну.

Анастасія Герман, Дергачі: Знайшла нові ідеї для виборчої кампанії

Ірина Зайцева, Дергачі: Ми передамо інформацію надалі іншим нашим громадським діячам

Тарас Носальський, Хмільник: Я усвідомив обсяг того, що мене очікує в діяльності

Наталія Вітковська, Бережани: Рада знайомству та новій отриманій інформації. Зсередини побачила перебіг виборчого процесу

Сергій Вожжов, Мукачеве: Отримав більше питань ніж відповідей. Відповіді шукатиму зі своєю командою в діяльності.

Віталій Криворучко, Чернівці: Пропоную свою допомогу і співпрацю усім, з ким ми тут познайомились

Максим Сорочан, Сміла: Я навчився розрізняти “воду” від конкретних дій, бо тут виступали з практики досвіду, а не теорію. Нам треба навчитись слухатись один одного, бажаю віри і терпіння усім

Олекса Муравльов, Краматорськ: Спонтанно з’явились цікаві конструктивні думки, з різними отриманими фактами ознайомлю друзів. Від сьогодні треба готувати команду на наступні вибори

Мар’яна Добоні, Міжгірря: Розділила для себе розмежування громадської та політичної діяльності. Учасники Школи лідерів Змін дуже різні і надзвичайно дивовижні люди. Від усіх хочу взяти найкраще для подальшої роботи. Дякую організаторам за пошук перлинок – людей по всій Україні

Олександр Караневич, Бережани: Все-таки вирішив йти в команду на вибори. Побачив нюанси для подальшої штабної роботи.

Віктор Бобиренко, Суми: Хронічний недосип все – одно дає радість бути в вашому колі. Бережани для мене незабутні.

Роман Захарчук, Сарни: Заповнюйте списки своїми людьми. Майте віру в перемогу, методично працюйте та розвивайте команду. Планомірно лупайте скалу. Не йдіть на вибори “постібатись” з існуючих чиновників, йдіть працювати. Кожна участь у передвиборчих перегонах – це досвід і пошук нових побратимів. Хочу, щоб ми були успішні, щасливі і багаті, і мали можливість “Йти до свого по своє”

Олександр Шевченко, Харків: Кандидати мають працювати системно і між виборами, нарощування сотих відсотків рейтингу проходить постійно впродовж терміну між виборами. Якщо ви плануєте жити в державі – реалізовуйте проекти системно і безперервно.

Збігнєв Буяк, Варшава: Я сподіваюсь, що навіть у разі програшу на виборах ви на наступний раз теж підете в кандидати. Взяти владу – це по технологіях не складно. Революції показали, що можна взяти посади. Від часу виграшу розпочинається відлік на наступну виборчу програму, аби щоденними словами і діями працювати на власний імідж. Ви маєте знати, ЩО РОБИТИ з владою.

Наталія Зубар, Харків: Думайте про стратегічне бачення вашої діяльності. Виборці не навчені вимагати від влади стратегічного бачення. Навчайте не тільки депутатів, але й виборців працювати на загальну стратегію мислення. Нам потрібно розвивати культуру та єдине стратегічне бачення. Ми маємо постгеноцидне мислення і не працюємо на майбутнє. Давайте разом вести освітню кампанію, розвивати науку. Важливо МЕТОДИ та МЕХАНіЗМИ подачі інформації. Ставтесь до цього свідомо. Нашим завданням є вчити людей, що створять команди і передадуть досвід іншим.

Галина Усатенко, Київ: Учасниками є жителі великих та малих міст, Життя – не в Києві, воно в кожному місті і селі. Ми збудуємо країну, починаючи від сміттєзвалища в Дергачах до Міжгір’я. Ми будемо працювати в різних містах. Зв’язки між людьми і ваші діалоги є цінними, ми мали обмін досвідом, де навчали один одного.

3-я школа лідерів змін була проведена за сприяння Міністерства закордонних справ Чеської республіки, на підтримку якого ми розраховуємо і надалі, в співробітництві з мережею, створеною проектом Українська миротворча школа.

Організатори і архітектори школи

  • Фонд Європа ХХІ, президент Галина Усатенко
  • Інформаційний центр Майдан Моніторинг, голова правління Наталія Зубар
  • Stowarzyszenie 4 Czerwca, заступник голови Збігнев Буяк

Наступні сесії школи відбудуться

  • 4 – місто Дергачі, Харківська область, 19 вересня, тема «Сміття»
  • 5 – місто Бережани, Тернопільська область, 4-7 листопада, тема «Інвестиційна привабливість вашого регіону» (в рамках Української миротворчої школи)
  • 6 – місто Міжгірря, Закарпатська область, січень 2016, тема «Розвиток туристичної інфрастуктури»

Підготували звіт, фото і відео Алла Соколовська та Наталія Зубар

11958318_889277244487797_7465604774551027179_o

Школа Лідерів Змін: У нас багато хороших людей, але у них мало знань, щоб взяти владу і втримати її

Закінчилася друга «Школа лідерів змін» у Бережанах і залишила по собі приємні враження. Красиві історичні місця, закохані в своє місто городяни, насичена, якісна програма навчання, досвідчені, харизматичні тренери. «Мета школи – побудувати з лідерів змін соціальну мережу, створити союзи і партнерства» – говорить Наталія Зубар, одна з координаторів «Школи Лідерів Змін».

Учасники

Найбільша цінність цієї школи – її учасники. Їх активність, наполегливість, жагу до знань, любов до рідного краю і своєї країни підкреслювала переважна більшість тренерів.

Вони знають чого хочуть, розуміють процеси, що відбуваються в суспільстві і бажають дієво на них впливати. Їм не вистачало тільки знань, щоб діяти ефективно і вони прийшли по них. Відбір учасників був напружений, на кожне місце претендувало 5 бажаючих. По закінченні лекцій кожного тренера чекала низка питань. Іноді організатори були змушені їх регламентувати через велику зацікавленість слухачів.

Місце проведення

Цікава друга «Школа лідерів змін» ще й тим, що була вона проведена не традиційно, у великому місті з максимумом зручностей, а в маленькому містечку, в Бережанах Тернопільської обл. Багато учасників школи задавалися питанням, чому саме Бережани? Все стало на свої місця до кінця школи, коли всі ближче познайомилися з містом і його мешканцями, коли дізналися в подробицях проблеми міста, разом подумали про їх вирішення. Стало зрозуміло, що це один із способів для нас пізнати Україну. Довідатися проблеми і таємниці її маленьких містечок. Ми можемо пролити світло на них та показати всій Україні.

Програма навчання та тренерський склад

«У нас багато хороших людей, але у них мало знань, щоб взяти владу і втримати її» – каже Наталя Зубар.

Програма навчання була дуже насиченою і включала в себе майже все, що необхідно громадському активісту. Учасники переймали також міжнародний досвід втілення змін. Серед лекторів були польські тренери та представник місцевої влади з Польщі.

Про соціальний капітал та можливості його збільшення розповів Сергій Кошман. «Вищий рівень соціального капіталу веде до збільшення демократичних нашарувань навколо вас» – ділиться Наталя Зубар.

Галина Усатенко, одна з координаторів «Школи Лідерів Змін» наголосила на тому, що в українських реаліях відсутні поняття оцінки лідера, адже протягом 350 років робилося все, що лідерів в Україні не було. Наше завдання зараз створити ці поняття і дати їм назву.  «Одне з завдань нашого часу – виробити мову, слова, якими можно буде говорити про лідерство, про авторитет – каже Галина Усатенко – адже авторитет, або соціальний капітал, є головним мірилом нашої діяльності». Галина Усатенко та Наталя Зубар провели інтерактивний тренінг про лідерство.

Про те, як правильно себе поводити, щойно заступивши на державну посаду, провів інтерактивний тренінг Збігнев Буяк, один з лідерів польської «Солідарності».

Польский досвідом організації суспільного життя в селі, об’єднання громадян поділилася польський солтіс, представник державної влади на місцевому рівні невеличкого польського селища Майа Вінярська-Чайковська. Майа провела тест, яким вона користується у своєї роботі. Тест допомагає краще зрозуміти свою роль і ролі кожного у твоїй команді.

Гжегож Пехота, директор з розвитку в Gazeta Wyborcza, розповів про необхідність всестороннього аналізу будь-якої проблеми, що перед нами стоїть і ретельного дослідження всіх її складових. Це має пряме відношення до її вирішення. «Зараз в будь-якій ситуації треба робити аналіз, що в ній головне і яка його доля і що другорядне» – каже Гжегож. Після лекції Гжегож провів інтерактивний тренінг на заявлену тему.

Учасники школи вчилися обчислювати ризики власних проектів, познайомилися зі SWOT-аналізом разом з Олегом Грішиним.

Обговорили, що таке громадське об’єднання на місцевому рівні з Віктором Бобиренко. Розглянули шляхи залучення коштів для громадської організації з Олександром Славським. Обговорили, що мусять знати громадські активісти у розмовах із владою з Олександром Солонтаєм. Дізналися, як правильно працювати з інформацією у наш час з Владою Думенко і Наталією Зубар. Послухали лекцію про національну пам’ять і миротворчість від Олександра Зінченка. Дізналися про деякі секрети журналістської діяльності від Юрія Макарова.

Загалом, тренерський склад був вражаючим. Соціальні психологи, миротворці, відомі журналісти України та Польщі, представники місцевої влади і громадських організацій України на Польщі. Харизматичні і досвідчені фахівці своєї справи.

Школу відвідав також мер Бережан Володимир Музичка. Учасники школи, які за 5 днів вже вивідали, побачили на власні очі та обговорили з місцевими мешканцями всі бережанські проблеми, задавали йому актуальні міські питання і вимагали конструктивної відповіді, ледь не з термінами виконання. Врешті, порозуміння знайшлося.

Після школи учасники ділилися отриманим від тренерів зарядом енергії та бажанням діяти. На школі зав’язалися контакти між представниками громадськості різних регіонів, одразу почався обмін досвідом. Це виглядає як перші паростки здійснення заявленої організаторами мети: соціальна мережа почала розбудовуватися.

А організатори планують вже наступну «Школу Лідерів Змін».

Нижче пропонуємо короткі описи основних тезисів деяких лекцій та тренінгів

Общество должно понимать, какие реформы ему нужны и требовать от власти именно их – Гжегож Пехота

Журналисты должны создавать платформу в обществе для решения проблемы – Гжегош Пехота

Чим більше ми використовуємо соціальний капітал, тим більше він зростає – Сергій Кошман

Как сплотить людей в селе. Польский опыт Майи Винярской-Чайковской

Этот день в 1946 году начал историю Европейского Союза (з лекції Олександра Зінченка)

Наталя Ляшенко, ИЦ “Майдан Мониторинг”

11143210_10152812043583148_3125297919160469400_o

Фото Наталія Зубар

Школа Лідерів Змін дякує творцям за фільм про надію!

Спеціально для першої Школи Лідерів Змін, яка відбулася 26-30 вересня в Ірпені, продюсери люб’язно надали безоплатно для показу фільм «Валенса. Людина з надії». 36 нових лідерів з 19 міст України подивилися фільм 26 вересня. Під час перегляду люди багато разів аплодували та дуже емоційно реагували на події на екрані.

По закінченні фільму лідери обговорювали його разом з одним з лідерів «Солідарності» Збігневом Буяком до 22:30 ночі. І могли б говорили і довше, настільки вразив їх цей фільм. Ось кілька відгуків.

 

Дуже дякую організаторам Школи Лідерів Змін і всім тим, хто надав можливість подивитися фільм «Валенса – людина надії». Незабутні враження, емоції, нові знання про історію Польщі, про «Солідарність»;  знайомство з Лехом Валенсою, можливість зрозуміти його, як лідера. А також рушійні сили, які уможливили проведення реформ в Польщі.  Аналогії з Майданом – вразило до глибини душі, особливо на початку фільму. Дякую режисеру, акторам та всім, всім, всім!

Олена Голікова, Харків

Мій тесть стверджував, що знав російського спецназівця, якого перевдягли у форму польських військових і відправили розганяти мітинги корабелів в Гданську. Каже, що стріляли холостими. Так що алюзій з нашими беркутами більше ніж.

Павло Гомонай, Ужгород

Дякую творцям фільму за емоції, які він дозволяє пережити. Він надихає, він підживлює віру в те, що за важкими часами обов’язково прийдуть зміни на краще. Українцям зараз дуже потрібна ця віра. Завдяки фільму кожна людина безвідносно рівня її освіти, може доторкнутися до драматичного епізоду історії Польщі, коли вона остаточно виборола своє право бути вільною і відновила власну  державу.

Дякую за те, що розповіли світу історію про просту людину, яка перевернула світ.

Мільйони українців сподіваються, що в них теж з’явиться такий лідер, як Лех Валенса, без таких людей світ би просто зупинився.

Велике щастя Польщі, що в неї є такий лідер, така людина, яка мала мужність взяти на себе відповідальність ухвалювати рішення і втілювати їх. Характер Леха Валенси, помножений на гнів мільйонів поляків, зламав цілу систему.

Подяка панові Валенсі за його мужність, його історія надає сили, не дає зневіритися людям, які виборюють майбутнє України сьогодні.

Ясміна Мах, Луганськ

Враження не можливо описати кількома словами. Лідер , який підняв за собою країну, постійно зазнаючий утиски і переслідування, зумів підняти Польщу з руїни і зробити з комуністичної країни процвітаючу державу.

Олена Покотило, Хмельницький

Сильний фільм. Я дивився і співставляв з тим, що відбувалося на Майдані. Це викликало неповторні емоції. Сподіваюся, що натхненні прикладом поляків і ми зможемо довести нашу революцію до логічного завершення.

Микола Гречуха, Кіровоград

Мені подобається творчість Вайди. Особистість Леха Валенси показана цікаво. З одного боку, він – імпульсивна людина, з іншого – діє імпульсивно, але конструктивно. Вперше на польські події я подивилась очима поляків, наче дивлюсь на нашу країну.

Ганна Чуркіна, Харків

 

Організатори та учасники Школи Лідерів Змін щиро дякують режисеру Анджею Вайді, продюсеру Міхалу Квіцінському з студії Аксон, автору сценарію Янушу Гловацкому та Польському інституту в Києві за унікальну можливість подивитися фільм.

1 2

На фото – Обговорення фільму.

Школу Лідерів Змін проводять Фонд «Європа ХХІ»  http://www.europeXXI.org.ua (Україна), Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» (Міжнародна організація з правлінням в Україні) http://maidan.org.ua  та «Спілка 4 червня» (Польща) http://4czerwca.org/  за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» http://irf.ua . Наступного року ми обов’язково зробимо новий набір, ймовірно і не один! В нас дуже крута Школа – придивляйтеся.

 

Szkoła Liderów Zmian dziękuje za film o nadziei!

 

Specjalnie dla pierwszej Szkoły Liderów Zmian, która odbyła się 26-30.09.2014 w Irpieniu, Producent bezpłatnie umożliwił obejrzenie filmu „Wałęsa. Człowiek z nadziei”.

36  nowych liderów z 19 miast Ukrainy obejrzało film 26 września. Podczas pokazu publiczność wielokrotnie biła brawa i bardzo emocjonalnie reagowała na wydarzenia na ekranie.

Po zakończeniu pokazu Liderzy dyskutowali o filmie z jednym z liderów Solidarności Zbigniewem Bujakiem do 2.30 nad ranem. Mogliby dyskutować o wiele dłużej gdyż film wywarł na nich wielkie wrażenie. Oto kilka opinii:

„Bardzo dziękuję organizatorom Szkoły Liderów Zmian i wszystkim tym, którzy umożliwili obejrzenie filmu „Wałęsa. Człowiek z nadziei”. Niezapomniane wrażenia, emocje, nowa wiedza o historii Polski, o Solidarności; poznanie historii Lecha Wałęsy, możliwość zrozumienia go jako lidera. Analogie z Majdanem – poruszyło do głębi duszy, zwłaszcza na początku filmu. Dziękuje reżyserowi, aktorom i wszystkim, wszystkim, wszystkim!”

Olena Gholikova, Charków.

„Mój teść twierdził, że znał rosyjskiego komandosa, którego przebrano w polski mundur wojskowy i wysłano w celu rozproszenia manifestacji pracowników stoczni w Gdańsku. Mówi, że strzelano ślepakami więc aluzji do naszych „berkutów” więcej niż…”

Pawlo Ghomonaj, Użgorod.

„Dziękuje twórcom filmu za emocje, który pozwala on przeżyć. On inspiruje, umacnia wiarę w to, że po ciężkich czasach obowiązkowo przyjdą zmiany na lepsze. Ukraińcy teraz bardzo potrzebują takiej wiary. Dzięki filmowi każdy człowiek, niezależnie od poziomu wykształcenia, może poznać ten dramatyczny epizod w historii Polski, kiedy ona ostatecznie wybrała prawo do wolności i wskrzesiła własną państwowość.

Dziękuję za to, że opowiedzieliście światu historię prostego człowieka, który przewrócił świat do góry nogami. Miliony Ukraińców też liczą na to, że u nich też pojawi się taki lider jak Lech Wałęsa, bez takich ludzi świat by się po prostu zatrzymał.

To wielkie szczęście dla  Polski, że ma takiego lidera, człowieka, który miał odwagę wziąć na siebie odpowiedzialność za podejmowanie decyzji i wprowadzanie ich w życie, Charakter Lecha Wałęsy pomnożony przez gniew  milionów Polaków zdołał złamać cały system.

Podziękowanie Lechowi Wałęsie za odwagę, jego historia daje siłę, nie pozwala ludziom, którzy dziś wybierają przyszłość Ukrainy na utratę wiary”.

Jasmina Mach, Ługańsk

„Wrażeń nie można opisać w kilku słowach. Lider, który porwał  cały kraj, zaznający ciągłych prześladowań i represji zdołał  wyprowadzić Polskę z ruiny i zamienić komunistyczny kraj w kwitnące państwo”.

Olena Pokotylo, Chmielnicki.

„Mocny film. Oglądałem i porównywałem z tym, co się działo na Majdanie. To wywoływało niepowtarzalne emocje. Mam nadzieję, że zainspirowani przykładem Polaków i my zdołamy doprowadzić naszą rewolucję do logicznego finału”.

Mykoła Ghrechuha, Kirovograd.

„Podoba mi się twórczość Wajdy. Osobowość Lecha Wałęsy jest ciekawie przedstawiona. Z jednej strony jest impulsywnym człowiekiem, a z drugiej – działa impulsywnie ale konstruktywnie. Po raz pierwszy na wydarzenia w Polsce spojrzałam oczami Polaków, jakbym patrzyła na nasz kraj”.

Hanna Churkina, Charków.

Organizatorzy i uczestnicy Szkoły Liderów Zmian szczerze dziękują reżyserowi Andrzejowi  Wajdzie, właścicielowi i producentowi Akson Studio – Michałowi Kwiecińskiemu, scenarzyście – Januszowi Głowackiemu oraz Instytutowi Polskiemu w Kijowie za unikalną możliwość obejrzenia filmu.

Школа лідерів змін. День п’ятий

В Ірпені сьогодні останній день Школа лідерів змін. Вона зібрала ентузіастів з 19 міст України. Організатори унікальної школи ГО “Європа XXI”, “Stowarzyszenie 4 czerwca” та ГО Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”. Сьогодні учасники зустрілися з представниками донорських організацій а також презентували свої проекти .

Детальніше про перебіг п’ятого дня навчань у школі у наших твітах.

 

 

 

Школа лідерів змін. День четвертий

В Ірпені четвертий день триває Школа лідерів змін. Вона зібрала ентузіастів з 19 міст України. Організатори унікальної школи ГО “Європа XXI”, “Stowarzyszenie 4 czerwca” та ГО Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”. Сьогодні учасники розглядали основи моніторингу діяльності органів влади. Однак день почався раніше обговоренням вчорашніх подій : зносу боввана Леніну у Харкові та спілкуванням з гуртом Хорея Козацька З відгуку учасниці школи Яніни Мулявської :” ‪Вечір видався цікавий: по-перше, організатори запросили Хорея Козацька, які розпочали свій виступ зі спогадів виступів на Майдані та передали привіт НІЧНА ВАРТА. Новий Формат . Другу годину поспіль всі присутні в захваті слухають та підспівують. Особливо Zbigniew Bujak.
Всі та не всі, наприклад молоді та двіжові керівники IT Sector в холі слідкують та коментують повалення Леніна в Харкові, кусаючи лікті, що вони не можуть робити цього безпосередньо з місця подій.
Ось так, Леніна в Києві вже давно повалили і забули, а для Харкова сьогодні історична подія!

Детальніше про перебіг четвертого дня навчань у школі у наших твітах.